Солідарність
1. Якщо держава-член подає запит про застосування заходу солідарності відповідно до цієї статті, держава-член, що безпосередньо сполучена з державою-членом, що подає запит, або, якщо це передбачено державою-членом, її компетентний орган, оператор газотранспортної системи або оператор газорозподільної системи повинні, не створюючи, наскільки це можливо, небезпечних ситуацій, вжити необхідних заходів, щоб забезпечити зниження або припинення в необхідному обсязі постачання газу споживачам, іншим ніж захищені споживачі в рамках заходу солідарності, на її території, доки не буде забезпечене постачання газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності в державі-члені, що подає запит. Держава-член, що подає запит, повинна забезпечити фактичне постачання відповідного обсягу газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності на її території.
За виняткових обставин і за належним чином обґрунтованим запитом відповідного оператора системи передачі або оператора газотранспортної системи до компетентного органу, також може тривати постачання газу певним критичним газовим електростанціям, як визначено відповідно до статті 11(7), у державі-члені, що забезпечує солідарність, якщо відсутність постачання газу таким електростанціям може призвести до заподіяння істотної шкоди функціонуванню енергетичної системи або перешкоджати виробництву та/або транспортуванню газу.
2. Держава-член повинна також забезпечити захід солідарності іншій державі-члену, з якою вона сполучена через третю країну, крім випадків обмеження потоків через таку третю країну. Таке розширення заходу підлягає погодженню з відповідними державами-членами із залученням, у відповідних випадках, третьої країни, через яку вони сполучені.
3. Захід солідарності здійснюється як крайній захід і застосовується, тільки якщо держава-член, що подає запит:
(a) не змогла покрити дефіцит постачання газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності, незважаючи на застосування заходу, зазначеного у статті 11(3);
(b) вичерпала всі ринкові заходи та всі заходи, передбачені в її плані дій у випадку надзвичайної ситуації;
(c) подала явний запит до Комісії та компетентних органів всіх держав-членів, з якими вона сполучена безпосередньо або, згідно з параграфом 2, через третю країну, що супроводжується описом вжитих заходів, зазначених у пункті (b) цього параграфа;
(d) зобов'язалася оперативно сплатити справедливу компенсацію державі-члену, що забезпечує солідарність, згідно з параграфом 8.
4. Якщо забезпечити солідарність державі-члену, що подає запит, може більше ніж одна держава-член, держава-член, що подає запит, повинна, після консультацій з усіма державами-членами, які зобов'язані забезпечити солідарність, визначити найвигіднішу пропозицію з точки зору вартості, швидкості постачання, надійності та диверсифікації постачання газу. Відповідні держави-члени повинні робити такі пропозиції, настільки та доки це можливо, на основі добровільних заходів на боці попиту, перш ніж вдаватися до неринкових заходів.
5. Якщо ринкових заходів виявилося недостатньо, щоб держава-член, що забезпечує солідарність, усунула дефіцит постачання газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності в державі-члені, що подає запит, держава-член, що забезпечує солідарність, може впровадити неринкові заходи для виконання обов'язків, встановлених у параграфах 1 та 2.
6. Компетентний орган держави-члена, що подає запит, повинен негайно повідомити Комісії та компетентним органам держав-членів, які забезпечують солідарність, коли постачання газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності на її території буде забезпечене, коли обов'язки згідно з параграфами 1 та 2 будуть знижені на основі її потреб або коли вони будуть призупинені за запитом держави-члена, що отримує солідарність.
7. Обов'язки, встановлені в параграфах 1 та 2, застосовуються за умов технічно безпечної та надійної експлуатації газової системи держави-члена, що забезпечує солідарність, і обмеження максимальної експортної потужності транскордонних газопроводів у межах інфраструктури відповідної держави-члена в напрямку держави-члена, що подає запит. У технічних, правових і фінансових угодах можуть бути відображені такі обставини, зокрема ті, за яких ринок забезпечить максимальну потужність транскордонних газопроводів.
8. Солідарність на підставі цього Регламенту забезпечується в обмін на компенсацію. Держава-член, що подає запит про забезпечення солідарності, повинна оперативно сплатити або забезпечити оперативну сплату справедливої компенсації державі-члену, що забезпечує солідарність. Така справедлива компенсація повинна принаймні покривати:
(a) вартість газу, постаченого на територію держави-члена, що подає запит;
(b) усі інші відповідні та обґрунтовані витрати, понесені в ході забезпечення солідарності, у тому числі, у відповідних випадках, витрати, пов'язані з такими заходами, які могли бути встановлені заздалегідь;
(c) відшкодування будь-якої компенсації, що виникає із судових, арбітражних або подібних проваджень, угод і витрат, пов'язаних із такими провадженнями за участі держави-члена, що забезпечує солідарність, проти суб'єктів, які беруть участь у забезпеченні такої солідарності.
Справедлива компенсація відповідно до першого підпараграфа повинна включати, між іншим, усі обґрунтовані витрати, понесені державою-членом, що забезпечує солідарність, у зв'язку з обов'язком сплатити компенсацію в силу фундаментальних прав, гарантованих правом Союзу, і в силу застосовних міжнародних зобов'язань у ході імплементації цієї статті, а також додаткові обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виплатою компенсації відповідно до національних правил компенсації.
До 01 грудня 2018 року держави-члени повинні ухвалити необхідні інструменти, зокрема технічні, правові та фінансові угоди відповідно до параграфа 10, для імплементації першого та другого підпараграфів цього параграфа. Такі інструменти можуть передбачати практичні умови оперативного здійснення виплати.
9. Держави-члени повинні забезпечити імплементацію положень цієї статті відповідно до Договорів, Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, а також застосовних міжнародних зобов'язань. З цією метою вони повинні вжити необхідних заходів.
10. До 01 грудня 2018 року держави-члени повинні ухвалити необхідні інструменти, зокрема ті, які погоджені в рамках технічних, правових і фінансових угод, для забезпечення постачання газу захищеним споживачам у рамках заходу солідарності у державі-члені, що подає запит, згідно з параграфами 1 та 2. Технічні, правові та фінансові угоди повинні бути погоджені між державами-членами, які сполучені безпосередньо або, відповідно до параграфа 2, через третю країну, і повинні бути описані в їхніх відповідних планах дій у випадку надзвичайної ситуації. Такі угоди, між іншим, можуть охоплювати зазначені нижче елементи:
(a) експлуатаційну безпеку мереж;
(b) ціни на газ, які підлягають застосуванню, та/або методологію їх встановлення з урахуванням впливу на функціонування ринку;
(c) використання транскордонних газопроводів, у тому числі двонаправленої потужності та підземних сховищ газу;
(d) обсяги газу або методологію їх встановлення;
(e) категорії витрат, які повинна покривати оперативна справедлива компенсація і які можуть включати збитки для сектора, що потрапив під обмеження;
(f) інформацію про метод розрахунку справедливої компенсації.
Фінансова угода, погоджена між державами-членами до подання запиту про застосування заходу солідарності, повинна містити положення, що забезпечують розрахування справедливої компенсації принаймні всіх відповідних і обґрунтованих витрат, понесених у ході забезпечення солідарності, і зобов'язання сплатити таку компенсацію.
Будь-який механізм компенсації повинен передбачати стимули для участі у ринкових рішеннях, таких як аукціони та механізми управління попитом. Він не повинен створювати хибні стимули, у тому числі у фінансовому плані, для учасників ринку відкладати їхні дії до застосування неринкових заходів. Усі механізми компенсації або принаймні їх стислий опис повинні бути включені до планів дій у випадку надзвичайної ситуації.
11. Поки держава-член може покрити споживання газу її захищеними споживачами у рамках заходу солідарності за рахунок власного видобутку, вона звільняється від обов'язку укладати технічні, правові та фінансові угоди з державами-членами, з якими вона сполучена безпосередньо або, згідно з параграфом 2, через третю країну, для цілей отримання солідарності. Таке звільнення не впливає на обов'язок відповідної держави-члена забезпечувати солідарність для інших держав-членів відповідно до цієї статті.
12. До 01 грудня 2017 року і після консультацій з Координаційною групою з питань газу Комісія повинна видати необов'язкові настанови щодо ключових елементів технічних, правових і фінансових угод, особливо щодо практичного застосування елементів, описаних у параграфах 8 і 10.
13. Якщо держави-члени не погодять необхідні технічні, правові та фінансові угоди до 01 жовтня 2018 року, Комісія може, після консультацій із відповідними компетентними органами, запропонувати рамки для таких заходів, які визначають необхідні принципи забезпечення їх дієвості, що повинні ґрунтуватися на настановах Комісії, визначених у параграфі 12. Держави-члени повинні укласти їхні угоди до 01 грудня 2018 року з максимальним урахуванням пропозиції Комісії.
14. Якщо держави-члени не погодять або не укладуть технічні, правові та фінансові угоди, це не впливає на застосування цієї статті. У такому випадку відповідні держави-члени повинні погодити необхідні спеціальні заходи і держави-члени, які подають запит про забезпечення солідарності, повинні взяти на себе зобов'язання згідно з пунктом (d) параграфа 3.
15. Обов'язки, встановлені в параграфах 1 та 2 цієї статті, припиняють застосовуватися відразу після оголошення про завершення надзвичайної ситуації або надання Комісією висновку, згідно з першим підпараграфом статті 11(8), про те, що оголошення надзвичайної ситуації було або стало необґрунтованим.
16. Якщо держава-член понесла витрати, пов'язані з відповідальністю, іншою ніж відповідальність за неправомірні дії або поведінку згідно з другим параграфом статті 340 ДФЄС, стосовно заходів, які держави-члени зобов'язані вжити відповідно до цієї статті, такі витрати підлягають відшкодуванню державою-членом, що отримує солідарність.