Оголошення кризової ситуації
1. Існують такі три рівні кризової ситуації:
(a) рівень раннього попередження (далі - раннє попередження): коли існує конкретна, серйозна та надійна інформація про можливість істотного погіршення ситуації з постачанням газу, яка, ймовірно, призведе до виникнення кризової ситуації рівня попередження або рівня надзвичайної ситуації; рівень раннього попередження може бути активований у рамках механізму раннього попередження;
(b) рівень попередження (далі - попередження): коли має місце порушення постачання газу або надзвичайно високий попит на газ, що призводить до істотного погіршення ситуації з постачанням газу, але ринок усе одно здатний управляти таким порушенням або попитом без необхідності застосування неринкових заходів;
(c) рівень надзвичайної ситуації (далі - надзвичайна ситуація): коли має місце надзвичайно високий попит на газ, істотне порушення постачання газу або інше істотне погіршення ситуації з постачанням природного газу, при якому було вжито всіх відповідних ринкових заходів, але постачання газу недостатньо для задоволення залишкового попиту на газ, що створює необхідність додаткового впровадження неринкових заходів, зокрема, для забезпечення постачання газу захищеним споживачам згідно зі статтею 6.
2. Коли компетентний орган оголошує один із рівнів кризової ситуації, зазначених у параграфі 1, він повинен негайно повідомити Комісію, а також компетентні органи держав-членів, з якими безпосередньо сполучена держава-член такого компетентного органу, і надати їм усю необхідну інформацію, зокрема інформацію про дії, які він збирається здійснити. У випадку надзвичайної ситуації, що може призвести до запиту про надання допомоги з боку Союзу та його держав-членів, компетентний орган відповідної держави-члена повинен невідкладно повідомити Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації Комісії (ERCC).
3. Якщо держава-член оголосила надзвичайну ситуацію і зазначила необхідність здійснення транскордонних заходів, будь-який підвищений стандарт постачання газу або додатковий обов'язок згідно зі статтею 6(2), покладений на суб'єктів ринку природного газу в інших державах-членах у тій самій групі ризику, тимчасово знижується до рівня, встановленого у статті 6(1).
Обов'язки, встановлені в першому підпараграфі цієї статті, припиняють застосуватися відразу після оголошення компетентним органом про завершення надзвичайної ситуації або надання Комісією висновку, згідно з першим підпараграфом параграфа 8, про те, що оголошення надзвичайної ситуації було або стало необґрунтованим.
4. Коли компетентний орган оголошує надзвичайну ситуацію, він повинен здійснити попередньо визначені дії, як визначено у плані дій у випадку надзвичайної ситуації, і негайно повідомити Комісію, компетентні органи у групі ризику, а також компетентні органи держав-членів, з якими безпосередньо сполучена держава-член такого компетентного органу, зокрема, про дії, які він збирається вжити. За належним чином обґрунтованих виняткових обставин компетентний орган може здійснити дії, які відхиляються від плану дій у випадку надзвичайної ситуації. Компетентний орган повинен негайно повідомити Комісію, компетентні органи у групі ризику, як визначено в додатку I, а також компетентні органи держав-членів, з якими безпосередньо сполучена держава-член такого компетентного органу, про будь-які такі дії та надати обґрунтування відхилення.
5. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити, щоб у разі оголошення надзвичайної ситуації в сусідній державі-члені, потужність у точках міжсистемного з'єднання в напрямку такої держави-члена, незалежно від того, чи вона є гарантованою чи переривчастою і чи вона була зарезервована до або під час надзвичайної ситуації, має пріоритет над конкуруючою потужністю в точках виходу до газосховищ. Користувач системи, що використовує таку пріоритетну потужність, повинен оперативно сплатити користувачу системи, що використовує гарантовану потужність справедливу компенсацію фінансових втрат, понесених унаслідок пріоритизації, включно з пропорційним відшкодуванням вартості гарантованої потужності, що переривається. Процес визначення та сплати компенсації не повинен впливати на виконання правила пріоритетності.
6. Держави-члени та, зокрема, компетентні органи повинні забезпечити:
(a) незастосування заходів, які в будь-який час необґрунтовано обмежують потік газу в межах внутрішнього ринку;
(b) незастосування заходів, які можуть становити серйозну загрозу для ситуації з постачанням газу в іншій державі-члені; та
(c) підтримку транскордонного доступу до інфраструктури згідно з Регламентом (ЄС) № 715/2009, наскільки це можливо технічно та з точки зору безпеки, відповідно до плану дій у випадку надзвичайної ситуації.
7. Під час надзвичайної ситуації та на обґрунтованих підставах, за запитом відповідного оператора системи передачі або газотранспортної системи, держава-член може вирішити надати пріоритет постачанню газу відповідним критичним газовим електростанціям перед постачанням газу певним категоріям захищених споживачів, якщо відсутність постачання газу таким критичним газовим електростанціям:
(a) може призвести до заподіяння серйозної шкоди функціонуванню енергетичної системи; або
(b) перешкоджатиме виробництву та/або транспортуванню газу.
Держави-члени повинні ухвалювати будь-який такий захід на основі оцінювання ризику.
Критичні газові електростанції, зазначені в першому підпараграфі, повинні бути чітко визначені разом із можливими обсягами газу, які підпадають під дію такого заходу, і включені до регіональних глав планів запобіжних заходів і планів дій у випадку надзвичайної ситуації. Їх визначення повинне здійснюватися в тісній співпраці з операторами систем передачі і операторами газотранспортних систем відповідної держави-члена.
8. Комісія повинна в якнайкоротший строк, але не пізніше ніж протягом п'яти днів із моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 2, від компетентного органу, перевірити, чи оголошення надзвичайної ситуації є обґрунтованим згідно з пунктом (c) параграфа 1 і чи вжиті заходи якомога точніше відповідають діям, зазначеним у плані дій у випадку надзвичайної ситуації, не створюють неналежного навантаження на суб'єктів ринку природного газу та відповідають параграфу 6. Комісія може, за запитом іншого компетентного органу, суб'єктів ринку природного газу або з власної ініціативи, вимагати від компетентного органу змінити заходи, якщо вони суперечать умовам, зазначеним у першому реченні цього параграфа. Комісія також може вимагати від компетентного органу оголосити про завершення надзвичайної ситуації, якщо вона дійшла висновку, що оголошення надзвичайної ситуації було або стало необґрунтованим згідно з пунктом (c) параграфа 1.
Протягом трьох днів з моменту отримання вимоги Комісії компетентний орган повинен змінити заходи та повідомити про це Комісію або повідомити Комісії причини, через які він не погоджується з вимогою. В останньому випадку Комісія може, протягом трьох днів з моменту повідомлення, змінити або відкликати свою вимогу, щоб розглянути відповідне питання, скликати компетентний орган або, у відповідних випадках, відповідні компетентні органи та, якщо Комісія вважає за необхідне, Координаційну групу з питань газу. Комісія повинна визначити детальні причини, у зв'язку з якими вона вимагає будь-якого змінення заходу. Компетентний орган повинен повністю враховувати позицію Комісії. Якщо остаточне рішення компетентного органу відхиляється від позиції Комісії, компетентний орган повинен надати причини, які лежать в основі такого рішення.
9. Коли компетентний орган оголошує про завершення одного з рівнів кризової ситуації, зазначених у параграфі 1, він повинен повідомити Комісію, а також компетентні органи держав-членів, з якими безпосередньо сполучена держава-член такого компетентного органу.