Зазначення товарів і послуг та експертиза на абсолютні підстави для відмови
1. Міжнародні реєстрації із зазначенням Союзу підлягають експертизі на відповідність статті 33(2), (3) і (4) та підпадають під абсолютні підстави для відмови у такий самий спосіб, як заявки на торговельні марки ЄС.
2. Якщо виявляється, що міжнародна реєстрація із зазначенням Союзу не підлягає охороні відповідно до статті 33(4) або статті 42(1) цього Регламенту у зв'язку з усіма товарами і послугами, для яких її було зареєстровано у Міжнародному бюро, або будь-якою їх частиною, Офіс видає ex officio попереднє повідомлення про відмову Міжнародному бюро відповідно до статті 5(1) і (2) Мадридського Протоколу.
3. Якщо необхідно, щоб власника міжнародної реєстрації представляли в Офісі відповідно до статті 119(2), повідомлення, зазначене у параграфі 2 цієї статті, повинно містити пропозицію призначити представника у розумінні статті 120(1).
4. У повідомленні про попередню відмову вказують причини, на яких воно ґрунтується, та визначають строк, протягом якого власник міжнародної реєстрації може подати свої зауваги і, у відповідних випадках, призначити представника. Обчислення строку починається з дня, коли Офіс видає попередню відмову.
5. Якщо Офіс встановлює, що у міжнародній заявці із зазначенням Союзу не вказана друга мова відповідно до статті 206 цього Регламенту, Офіс видає ex officio попереднє повідомлення про відмову Міжнародному бюро відповідно до статті 5(1) і (2) Мадридського протоколу.
6. Якщо власник міжнародної реєстрації не подолає підставу для відмови в охороні протягом певного строку, або, у відповідних випадках, не призначить представника, або не зазначить другу мову, Офіс відмовляє в охороні у зв'язку з усіма товарами і послугами, для яких зареєстровано міжнародну реєстрацію, або їх частиною. Відмова в охороні замінює відхилення заявки на торговельну марку ЄС. Рішення підлягає оскарженню відповідно до статті 66-72.
7. Якщо з початку строку заперечення, зазначеного у статті 196(2), Офіс не видав ex officio попереднє повідомлення про відмову відповідно до параграфу 2 цієї статті, він надсилає Міжнародному бюро заяву, у якій вказує, що розгляд абсолютних підстав для відхилення відповідно до статті 42 завершено, однак проти міжнародної реєстрації все ще можуть бути висловлені заперечення або зауваги третіх осіб. Така проміжна заява не обмежує права Офісу на повторний розгляд абсолютних підстав за власною ініціативою у будь-який час до видання остаточної заяви про надання охорони.
8. Комісія ухвалює імплементаційні акти, у яких визначає деталі, які повинно містити повідомлення ex officio про попередню відмову в охороні, яке надсилають Міжнародному бюро, та кінцеві повідомлення, які надсилають Міжнародному бюро щодо остаточного надання охорони або відмови у такій. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, про яку йдеться зазначеної у статті 207(2).