Старшинство, про яке заявляють у міжнародній заявці
1. Заявник міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу може заявити у міжнародній заявці про старшинство більш ранньої торговельної марки, зареєстрованої у держав-члені, у тому числі торговельної марки, зареєстрованої у країнах Бенілюксу або зареєстрованої відповідно до міжнародних домовленостей, які діють у державі-члені, як передбачено у статті 39.
2. Документацію, як зазначено в імплементаційному акті, ухваленому відповідно до статті 39(6), для обґрунтування заяви про старшинство необхідно подати протягом трьох місяців з дня повідомлення Міжнародним бюро Офісу про міжнародну реєстрацію. У зв'язку з цим застосовується стаття 39(7).
3. Якщо необхідно, щоб власника міжнародної реєстрації представляли в Офісі відповідно до статті 119(2), повідомлення, як зазначено у параграфі 2 цієї статті, повинно містити дані про призначення представника у розумінні статті 120(1).
4. Якщо Офіс встановлює, що заява про старшинство за параграфом 1 цієї статті не відповідає статті 39 або не відповідає іншим вимогам, установленим у цій статті, воно пропонує заявнику усунути недоліки. Якщо вимоги, зазначені у першому реченні, не виконано протягом строку, встановленого Офісом, право на старшинство такої міжнародної реєстрації буде втрачено. Якщо недоліки стосуються лише деяких товарів і послуг, право на старшинство буде втрачено лише для таких товарів і послуг.
5. Офіс інформує Міжнародне бюро про будь-яке визнання втрати права на старшинство відповідно до параграфу 4. Він також інформує Міжнародне бюро про будь-яке відкликання або обмеження заяви про старшинство.
6. Стаття 39(5) застосовується, якщо право на старшинство не визнано втраченим відповідно до параграфу 4 цієї статті.