Припущення стосовно виконання умов щодо тривалості перебування
1. Якщо у проїзному документі громадянина третьої країни немає відмітки про в’їзд, компетентні національні органи можуть припустити, що його власник не виконує або більше не виконує умов щодо тривалості перебування, застосовних у відповідній державі-члені.
2. Припущення, зазначене в параграфі 1, можна спростувати, якщо громадянин третьої країни надасть у будь-який спосіб достовірні докази, такі як транспортні квитки або доказ його присутності поза межами держав-членів, що він виконує умови щодо тривалості короткострокового перебування.
У такому випадку:
(a) якщо громадянина третьої країни виявлено на території держави-члена, яка в повному обсязі застосовує шенгенський acquis , компетентні органи зазначають, відповідно до національних права та практики, у його проїзному документі дату й місце перетину ним зовнішнього кордону однієї з держав-членів, яка в повному обсязі застосовує шенгенський acquis ;
(b) якщо громадянина третьої країни виявлено на території держави-члена, стосовно якої не ухвалено рішення, передбаченого у статті 3 (2) Акту про вступ 2003 року, у статті 4 (2) Акту про вступ 2005 року та в статті 4 (2) Акту про вступ 2011 року, компетентні органи зазначають, відповідно до національних права та практики, у його проїзному документі дату і місце перетину ним зовнішнього кордону такої держави-члена.
Окрім зазначеного у пунктах (а) та (b), громадянин третьої країни може отримати форму, зразок якої міститься в додатку VIII.
Держави-члени повідомляють одна одну, Комісію та Генеральний секретаріат Ради про свої національні практики щодо зазначеного в цій статті.
3. Якщо припущення, зазначене в параграфі 1, не спростовано, громадянина третьої країни можуть повернути відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/115/ЄС ( - 12) та до національного права, яке відповідає вказаній Директиві.
4. Відповідні положення параграфів 1 та 2 застосовують mutatis mutandis у разі відсутності відмітки про виїзд.