Вимоги до карантинних станцій і ізоляційних об’єктів
1. Карантинні станції і ізоляційні об’єкти, зазначені у статті 60, повинні, щоб запобігати поширенню карантинних у Союзі шкідливих організмів, відповідати таким вимогам:
(a) забезпечувати фізичну ізоляцію шкідливих організмів, рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що підлягають утриманню на карантині або ізоляції, і забезпечувати неможливість доступу до них чи вилучення їх із таких станцій або об’єктів без згоди компетентного органу;
(b) мати системи або доступ до систем стерилізації, очищення від шкідливих організмів або знищення заражених шкідливими організмами рослин, рослинних продуктів та інших предметів, відходів і обладнання до вилучення зі станцій або об’єктів;
(c) мати інформацію, що містить визначення і опис завдань таких станцій і об’єктів, осіб, відповідальних за виконання таких завдань, та умов, за яких вони повинні здійснювати такі завдання;
(d) мати достатню кількість належно кваліфікованого, навченого і досвідченого персоналу; та
(e) мати план реагування з метою дієвого усунення будь-якої нецільової присутності карантинних у Союзі шкідливих організмів і шкідливих організмів, на які спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30(1), і запобігання їх поширенню.
2. Комісія може за допомогою імплементаційних актів встановлювати конкретні правила, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування вимог, викладених у параграфі 1, щодо типу рослин, рослинних продуктів та інших предметів і фактичного або потенційного ризику, в тому числі конкретних вимог до офіційного тестування, наукових чи освітніх цілей, випробувань, підбору сортів або виведення сортів.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 107(2).