Заходи держав-членів щодо шкідливих організмів, не внесених у перелік як карантинні в Союзі шкідливі організми
1. У разі офіційного підтвердження присутності шкідливого організму, не включеного в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів, на території держави-члена, та якщо держава-член вважає, що такий шкідливий організм може відповідати умовам для внесення в перелік карантинних у Союзі шкідливих організмів, вона негайно оцінює, чи відповідає шкідливий організм критеріям, викладеним у підсекції 1 секції 3 додатка 1. Якщо вона дійде висновку, що відсутня відповідність таким критеріям, вона негайно вживає заходів з викорінення згідно з додатком II. Застосовуються статті 17-20.
Якщо на основі обстежень, зазначених у статті 19, або інших фактичних доказів буде зроблено висновок, що викорінення шкідливого організму на демаркованій території не є можливим, стаття 28(2) застосовується mutatis mutandis .
Якщо присутність шкідливого організму, що відповідає критеріям, зазначеним у першому підпараграфі, у вантажі рослин, рослинних продуктів або інших предметів, введених на територію Союзу або переміщуваних у її межах, офіційно підтверджена, така держава-член вживає необхідних заходів, щоб запобігти проникненню такого шкідливого організму на територію Союзу та його осадженню і поширенню на ній.
Якщо держава-член підозрює присутність на своїй території шкідливого організму, що відповідає критеріям, зазначеним у першому підпараграфі, стаття 10 застосовується mutatis mutandis .
На етапі, коли очікується підтвердження присутності такого шкідливого організму, держава-член, у відповідних випадках, вживає фітосанітарних заходів, щоб пом’якшити ризик його поширення.
2. Після вжиття заходів, зазначених у параграфі 1, держава-член оцінює, чи відповідає відповідний шкідливий організм критеріям для карантинних шкідливих організмів, встановленим у секції 1 додатка I.
3. Відповідна держава-член сповіщає Комісію та інші держави-члени про присутність шкідливого організму, зазначеного в параграфі 1. Вона також інформує Комісію та інші держави-члени про оцінювання, зазначене у згаданому параграфі, вжиті заходи і фактичні докази на обґрунтування доцільності таких заходів.
Вона повинна сповістити Комісію про результати оцінювання, зазначеного у параграфі 2, протягом двох років від дати офіційного підтвердження присутності такого шкідливого організму.
Сповіщення про присутність такого шкідливого організму повинне бути здійснене через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103.