Означення промисловості Союзу
1. Для цілей цього Регламенту термін «промисловість Союзу» необхідно тлумачити як такий, що стосується в цілому виробників аналогічних продуктів у Союзу, чий сукупний обсяг виробництва продуктів становить основну частку загального виробництва в Союзі таких продуктів, крім випадків, коли:
(a) якщо виробники пов’язані з експортерами чи імпортерами або самі є імпортерами ймовірно демпінгового продукту, термін «промисловість Союзу» можна тлумачити як такий, що стосується решти виробників;
(b) за виняткових обставин територія Союзу для відповідного виробництва може бути поділена на два або декілька конкурентних ринків, а виробників на кожному ринку можна вважати окремою галуззю промисловості, якщо:
(i) виробники в межах такого ринку продають весь або майже весь обсяг виробленого ними відповідного продукту на такому ринку; та
(ii) виробники відповідного продукту, розташовані в інших частинах Союзу, не задовольняють достатньою мірою попит на такому ринку.
За таких обставин можна вважати, що шкода існує, навіть якщо значна частина загальної промисловості Союзу не зазнає шкоди, за умови існування концентрації демпінгового імпорту на такому ізольованому ринку та за умови, що такий демпінговий імпорт завдає шкоди виробникам всіх або майже всіх продуктів на такому ринку.
2. Для цілей параграфа 1 виробників вважають пов’язаними з експортерами або імпортерами, лише якщо:
(a) один із них прямо або опосередковано контролює іншого;
(b) вони обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; або
(c) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу за умови, що існують підстави вважати або підозрювати, що такі відносини призводять до того, що відповідний виробник поводитиметься інакше, ніж непов’язані виробники.
Для цілей цього параграфа вважають, що одна особа контролює іншу, якщо перша законно та фактично має можливість реалізовувати обмеження стосовно останньої або керувати нею.
3. Якщо промисловість Союзу тлумачать як таку, що стосується виробників у певному регіоні, експортерам повинна бути надана можливість пропонувати зобов’язання відповідно до статті 8 щодо відповідного регіону. У таких випадках під час оцінювання інтересу Союзу в заходах особливу увагу потрібно приділити інтересу такого регіону. Якщо доцільного зобов’язання не запропоноване оперативно або якщо настають ситуації, визначені у статті 8(9) та (10), тимчасове або остаточне мито може бути запроваджене стосовно Союзу в цілому. У таких випадках дія таких мит може, якщо це доцільно, бути обмежена окремими виробниками або експортерами.
4. До цієї статті застосовуються положення статті 3(8).