Адміністративні санкції та інші адміністративні заходи
1. Без обмеження наглядових повноважень компетентних органів відповідно до статті 41 і права держав-членів передбачати та встановлювати кримінальні санкції, держави-члени, відповідно до національного права, надають компетентним органам повноваження встановлювати належні адміністративні санкції та застосовувати інші адміністративні заходи щонайменше у зв’язку з такими порушеннями:
(a) будь-яким порушенням статей 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19a, 19b, 19c, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 34 у випадках, коли їх застосовують; та
(b) будь-якою відмовою співпрацювати у межах розслідування, інспектування чи виконання запиту, охопленими у статті 41, або підлягати їм.
Такі адміністративні санкції та інші адміністративні заходи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.
2. У разі виникнення порушення, зазначеного в параграфі 1, держави-члени, відповідно до національного права, наділяють компетентних органів повноваженням встановлювати щонайменше такі адміністративні санкції та застосовувати інші адміністративні заходи:
(a) видання наказу, у якому вимагають від адміністратора або суб’єкта під наглядом, відповідального за порушення, припинити такі діяння та утримуватися від їх повторення;
(b) вилучення прибутків, отриманих внаслідок порушення, або збитків, яких вдалося уникнути внаслідок порушення, у випадках, коли їх можна визначити;
(c) попередження громадськості, в якому вказано адміністратора або суб’єкта під наглядом, відповідального за порушення, та характер порушення;
(d) відкликання або призупинення дії дозволу чи реєстрації, наданих адміністратору;
(e) тимчасова заборона фізичній особі, яка несе відповідальність за таке порушення, виконувати функції управління в адміністраторів або надавачів даних під наглядом;
(f) введення максимальних адміністративних штрафних санкцій, сума яких щонайменше втричі перевищує прибутки, отримані внаслідок порушення, або збитки, яких вдалося уникнути внаслідок порушення, у випадках, коли їх можна визначити;
(g) для фізичної особи максимальні адміністративні штрафні санкції розміром щонайменше:
(i) за порушення статей 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, пунктів (a), (b), (c) і (e) статті 11(1), статті 11(2) і (3) та статей 12, 13, 14, 15, 16, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 і 34 - 500000 євро або відповідної суми у національній валюті станом на 30 червня 2016 року в державах-членах, де євро не є офіційною валютою; або
(ii) за порушення пункту (d) статті 11(1) або статті 11(4) - 100000 євро або відповідної суми у національній валюті станом на 30 червня 2016 року в державах-членах, де євро не є офіційною валютою;
(h) для юридичної особи - максимальні адміністративні штрафні санкції розміром щонайменше:
(i) за порушення статей 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, пунктів (a), (b), (c) і (e) статті 11(1), статті 11(2) і (3) та статей 12, 13, 14, 15, 16, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 і 34 - 1000000 євро, або відповідної суми у національній валюті станом на 30 червня 2016 року в державах-членах, де євро не є офіційною валютою, або 10 % загального річного обороту відповідно до останнього наявного звіту, затвердженого органом управління, залежно від того, яка із сум є більшою; або
(ii) за порушення пункту (d) статті 11(1) або статті 11(4) - 250000 євро або, відповідної суми у національній валюті станом на 30 червня 2016 року в державах-членах, де євро не є офіційною валютою, або 2 % загального річного обороту відповідно до останнього наявного звіту, затвердженого органом управління, залежно від того, яка із сум є вищою.
Для цілей пункту (h)(i) та (ii), якщо юридична особа є материнською компанією або дочірньою компанією материнської компанії, яка повинна підготувати консолідовану фінансову звітність відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС ( - 13), відповідний загальний річний оборот є загальним річним оборотом або відповідним типом доходу відповідно до Директиви Ради 86/635/ЄЕС ( - 14) для банків та Директиви Ради 91/674/ЄЕС ( - 15) для страхових компаній відповідно до останніх наявних консолідованих звітів, затверджених органом управління кінцевої материнської компанії або, якщо така особа є асоціацією, 10 % сукупного обороту її членів.
3. Держави-члени повинні повідомити Комісію та ESMA про правила щодо параграфів 1 і 2 до 1 січня 2018 року.
Держави-члени можуть ухвалити рішення не встановлювати правила щодо адміністративних санкцій, як передбачено у параграфі 1, якщо на порушення, зазначені в параграфі 1, поширюється кримінальних санкцій за національним правом. У такому разі держави-члени повинні сповістити Комісію та ESMA відповідні положення кримінального права разом з повідомленням, зазначеним у першому підпараграфі цього параграфа.
Держави-члени повинні негайно повідомити Комісію та ESMA про будь-які подальші зміни до них.
4. Держави-члени можуть надати компетентним органам за національним правом інші повноваження встановлювати санкції, окрім санкцій, передбачених у параграфі 1, та можуть передбачити суворіші санкції, ніж ті, що встановлено в параграфі 2.