Методологія
1. Для визначення бенчмарка адміністратор повинен використовувати методику, яка:
(a) є міцною та надійною;
(b) має чіткі правила з визначення способу та моменту застосування розсуду у визначенні такого бенчмарка;
(c) є суворою, постійною і такою, яку можна валідувати, у тому числі, залежно від випадку, шляхом тестування на історичних даних порівняно з даними транзакцій;
(d) є гнучкою та забезпечує можливість розрахунку бенчмарка з урахуванням максимально можливого діапазону обставин без компрометації його достовірності;
(e) є простежуваною та такою, що можна верифікувати.
2. Під час розроблення методики визначення бенчмарка адміністратор бенчмарка повинен:
(a) враховувати такі чинники, як розмір та ринкова ліквідність за нормальних умов, прозорість торгів та позиції учасників ринку, ринкову концентрацію, динаміку ринку та відповідність кожного зразка для відображення ринкової або економічної реалії, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк;
(b) визначати, що становить активний ринок для цілей такого бенчмарка; та
(c) встановити пріоритетність для різних типів вхідних даних.
3. Адміністратор повинен мати чіткі опубліковані механізми виявлення обставин, за яких кількість або якість вхідних даних падає нижче рівня стандартів, які є необхідними для методики точного та надійного визначення бенчмарка, й описування необхідності та способу розрахунку бенчмарка за таких обставин.