Міжбанківські комісії, що їх стягують зі споживачів за операції з використанням дебетових карток
1. Надавачі платіжних послуг не повинні пропонувати або вимагати сплати міжбанківської комісії за кожну операцію в розмірі, що перевищує 0,2% від вартості операції, для будь-якої операції з використанням дебетової картки.
2. Стосовно внутрішньодержавних операцій з використанням дебетових карток, держави-члени можуть:
(a) встановити нижчу граничну процентну ставку міжбанківської комісії за кожну операцію, ніж ставка, зазначена в параграфі 1, і можуть зафіксувати максимальну суму комісії, щоб обмежити розмір суми комісії, розрахованої на основі застосовної процентної ставки; або
(b) дозволити надавачам платіжних послуг застосовувати міжбанківську комісію в розмірі не більше ніж 0,05 євро за кожну операцію, або для держав-членів, валютою яких не є євро, не більше ніж відповідна вартість в національній валюті станом на 8 червня 2015 року, що переглядається кожні п’ять років або в разі значної зміни обмінних курсів. Зазначені міжбанківські комісії за кожну операцію можна також поєднувати з максимальною процентною ставкою, що не перевищує 0,2 %, за умови, що сума міжбанківських комісій платіжної карткової схеми не перевищує 0,2 % від загальної річної вартості внутрішньодержавних операцій з використанням дебетових карток в межах кожної платіжної карткової схеми.
3. До 9 грудня 2020 року, держави-члени можуть дозволити надавачам платіжних послуг застосовувати середньозважену ставку міжбанківської комісії щодо внутрішньодержавних операцій з використанням дебетових карток, що не перевищує еквівалента 0,2% середньорічної вартості всіх внутрішньодержавних операцій з використанням дебетових карток в межах кожної платіжної карткової схеми. Держави-члени можуть встановлювати нижчу середньозважену граничну ставку міжбанківської комісії для всіх внутрішньодержавних операцій з використанням дебетових карток.
4. Річну вартість операцій, зазначену в параграфах 2 та 3, розраховують щорічно з 1 січня до 31 грудня та застосовують з 1 квітня наступного року. Референтний період для першого розрахунку зазначеної вартості починається за 15 календарних місяців до дати початку застосування параграфів 2 і 3 та завершується за три календарні місяці до вказаної дати.
5. Компетентні органи, зазначені в статті 13, можуть вимагати від платіжних карткових схем та/або надавачів платіжних послуг надання на письмовий запит усієї інформації, необхідної для перевірки правильності застосування параграфів 3 та 4 цієї статті. Таку інформацію надають компетентному органу до 1 березня року, наступного за референтним періодом, зазначеним у першому реченні параграфа 4. Будь-яку іншу інформацію, що дає змогу компетентним органам перевіряти дотримання положень цієї глави, компетентним органам надають на їхній письмовий запит та протягом визначеного ними терміну. Компетентні органи можуть вимагати засвідчення такої інформації незалежним аудитором.