Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(1) «еквайр» означає надавача платіжних послуг, який укладає з отримувачем платежу договір на приймання та опрацювання операцій з використанням платіжних карток, результатом яких є переказ коштів отримувачу платежу;
(2) «емітент» означає надавача платіжних послуг, який укладає договір, на підставі якого він надає платнику платіжний інструмент для ініціювання та опрацювання операцій платника з використанням платіжних карток;
(3) «споживач» означає фізичну особу, яка за договорами про надання платіжних послуг, охоплених цим Регламентом, діє з цілями, які не підпадають під її торговельну, господарську або професійну діяльність;
(4) «операція з використанням дебетової картки» означає операцію з використанням платіжної картки, включно з операціями з використанням передплачених карток, яка не є операцією з кредитною карткою;
(5) «операція з використанням кредитної картки» означає операцію з використанням платіжної картки, при якій сума операції списується з платника повністю або частково на попередньо обумовлену календарну дату певного місяця в межах наданої заздалегідь кредитної лінії, з нарахуванням відсотків або без нарахування відсотків;
(6) «корпоративна картка» означає будь-який картковий платіжний інструмент, емітований для підприємств, суб’єктів публічного сектора або для самозайнятих фізичних осіб, використання якого обмежено витратами бізнесу, а платежі, що здійснюються з використанням таких карток, списуються безпосередньо з рахунку підприємства, суб’єкта публічного сектора або самозайнятої фізичної особи;
(7) «операція з використанням платіжної картки» означає послугу на основі інфраструктури та комерційних правил платіжної карткової схеми для здійснення платіжної операції з використанням будь-якої картки, телекомунікаційного, цифрового або інформаційно- технологічного обладнання чи програмного забезпечення, результатом якої є операція з використанням дебетової або кредитної картки; Операції з використанням платіжних карток виключають операції на основі інших видів платіжних послуг;
(8) «транскордонна платіжна операція» означає операцію з використанням платіжної картки, при якій емітент та еквайр розташовані у різних державах-членах або при якій картковий платіжний інструмент випущено емітентом, який розташований у державі-члені, відмінній від держави-члена пункту продажу;
(9) «внутрішньодержавна платіжна операція» означає будь-яку операцію з використанням платіжної картки, яка не є транскордонною платіжною операцією;
(10) «міжбанківська комісія» означає збір, що сплачується прямо чи опосередковано (тобто через третю сторону) за кожну операцію між емітентом та еквайром, які беруть участь в операції з використанням платіжних карток. Чиста компенсація або інша узгоджена винагорода вважаються складовою міжбанківської комісії;
(11) «чиста компенсація» означає загальну чисту суму платежів, знижок або заохочень, отриманих емітентом від платіжної карткової схеми, еквайра або будь-якого іншого посередника у зв’язку з операціями з використанням платіжних карток або пов’язаною діяльністю;
(12) «комісійний збір торговців за обслуговування» означає комісійний збір, який отримувач платежу сплачує еквайру за операції з використанням платіжних карток;
(13) «отримувач платежу» означає фізичну чи юридичну особу, що визначена цільовим отримувачем коштів, які є предметом платіжної операції;
(14) «платник» означає фізичну чи юридичну особу, яка має платіжний рахунок та надає дозвіл на виконання платіжного доручення з такого платіжного рахунку або, за відсутності платіжного рахунку, фізичну або юридичну особу, яка надає платіжне доручення;
(15) «платіжна картка» означає категорію платіжного інструменту, яка дає змогу платнику ініціювати операцію з використанням дебетової або кредитної картки;
(16) «платіжна карткова схема» означає єдиний набір правил, практик, стандартів та/або імплементаційних настанов для виконання операцій з використанням платіжних карток, та який відокремлено від будь-якої інфраструктури або платіжної системи, що забезпечує її функціонування, та включає будь-який спеціальний орган, уповноважений виробляти та ухвалювати рішення, організацію або суб’єкт, що відповідають за функціонування схеми;
(17) «чотиристороння платіжна карткова схема» означає платіжну карткову схему, у якій операції з використанням платіжних карток виконують з платіжного рахунку платника на платіжний рахунок отримувача платежу за посередництва схеми, емітента (з боку платника) та еквайра (з боку отримувача платежу);
(18) «тристороння платіжна карткова схема» означає платіжну карткову схему, у якій сама схема надає послуги з еквайрингу та емісії, а операції з використанням платіжних карток виконують з платіжного рахунку платника на платіжний рахунок отримувача платежу в межах схеми. Якщо тристороння платіжна карткова схема видає ліцензію іншому надавачу платіжних послуг на здійснення емісії карткових платіжних інструментів або еквайрингу операцій з використанням платіжних карток, або обох видів діяльності, або емітує карткові платіжні інструменти разом з кобрендинговим партнером або через агента, така схема вважається чотиристоронньою картковою схемою.
(19) «платіжний інструмент» означає будь-який персоналізований пристрій або пристрої та/або сукупність процедур, узгоджених між користувачем платіжної послуги та надавачем платіжної послуги, що використовуються для ініціювання платіжного доручення;
(20) «картковий платіжний інструмент» означає будь-який платіжний інструмент, як-от картку, мобільний телефон, комп’ютер або будь-який інший технологічний пристрій з належним платіжним застосунком, який дає змогу платнику ініціювати операцію з використанням платіжної картки, яка не є кредитним переказом або безакцептним списанням коштів, як це визначено статтею 2 Регламенту (ЄС) № 260/2012;
(21) «платіжний застосунок» означає комп’ютерне або еквівалентне програмне забезпечення, завантажене на пристрій, яке дає змогу платнику ініціювати операції з використанням платіжних карток та оформлювати платіжні доручення;
(22) «платіжний рахунок» означає рахунок, відкритий на ім’я одного або кількох користувачів платіжної послуги, який використовується для здійснення платіжних операцій, у тому числі через спеціальний рахунок для електронних грошей, як це визначено пунктом 2 статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/110/ЄС ( - 8);
(23) «платіжне доручення» означає будь-яку інструкцію платника своєму надавачу платіжної послуги з вимогою здійснити платіжну операцію;
(24) «надавач платіжних послуг» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка уповноважена надавати платіжні послуги, зазначені в переліку додатка до Директиви 2007/64/ЄС, або яку визнано емітентом електронних грошей відповідно до статті 1(1) Директиви 2009/110/ЄС. Надавач платіжних послуг може бути як емітентом, так і еквайром, або ними обома одночасно;
(25) «користувач платіжної послуги» означає фізичну чи юридичну особу, яка використовує платіжну послугу як платник, як отримувач платежу, або як обидва одночасно;
(26) «платіжна операція» означає дію, ініційовану платником чи від його імені або отримувачем платежу, з метою переказу коштів, незалежно від будь-яких пов’язаних із переказом зобов’язань між платником та отримувачем платежу;
(27) «процесинг» означає надання послуг із опрацювання платіжних операцій з огляду на дії, необхідні для виконання платіжної інструкції між еквайром та емітентом;
(28) «процесингова установа» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, що надає послуги з опрацювання платіжних операцій;
(29) «пункт продажу» означає адресу фізичного розташування приміщень торговця, в яких відбувається ініціювання платіжної операції. Однак:
(a) стосовно дистанційних продажів або дистанційних договорів (тобто електронної торгівлі) відповідно до означення у пункті 7 статті 2 Директиви 2011/83/ЄС, пунктом продажу вважають адресу постійного місця ведення комерційної діяльності, у якому торговець веде свою діяльність, незалежно від місця розташування вебсайту або сервера, через який відбувається ініціювання платіжної операції;
(b) за відсутності постійного місця ведення комерційної діяльності, пунктом продажу вважають адресу, яка зазначена в дійсній ліцензії торговця на ведення комерційної діяльності та за якою відбувається ініціювання платіжної операції;
(c) за відсутності у торговця постійного місця ведення комерційної діяльності та дійсної ліцензії на ведення комерційної діяльності, пунктом продажу вважають адресу для кореспонденції, яка використовується для сплати податків у зв’язку із його діяльністю, через яку відбувається ініціювання платіжної операції;
(30) «платіжний бренд» означає будь-яку назву, вираз, знак, символ у матеріальній чи цифровій формі або їх комбінацію, що можуть використовуватися для позначення найменування платіжної карткової схеми, під назвою якої здійснюються операції з використанням платіжних карток;
(31) «кобейджинг» означає включення двох або більше платіжних брендів або платіжних застосунків того самого бренду до одного карткового платіжного інструменту;
(32) «кобрендинг» означає використання принаймні одного платіжного бренду та принаймні одного неплатіжного бренду в одному картковому платіжному інструменті;
(33) «дебетова картка» означає категорію платіжного інструменту, що дає змогу платнику ініціювати операцію з використанням дебетової картки, за винятком операцій з передплаченими картками;
(34) «кредитна картка» означає категорію платіжного інструменту, що дає змогу платнику ініціювати операцію з використанням кредитної картки;
(35) «передплачена картка» означає категорію платіжного інструменту, на якому зберігаються електронні гроші, як визначено в пункті 2 статті 2 Директиви 2009/110/ЄС.