Ст. 6. а

Редакція від 20.12.2006 до 24.07.2019

Секція I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надане Комісії на умовах, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 6(2), надане Комісії на п’ятирічний період починаючи з 26 липня 2019 року. Комісія повинна скласти звіт про делегування повноважень не пізніше ніж за дев'ять місяців до завершення такого п'ятирічного періоду. Строк делегування повноважень повинен автоматично продовжуватися на такий самий період, за винятком випадків, коли Європейський Парламент або Рада заперечать проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до завершення кожного періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 6(2), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, визначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перш ніж ухвалити делегований акт, Комісія повинна провести консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року ( - 1).

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 6(2), набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з моменту надсилання такого акта Європейському Парламенту і Раді або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.