(2) цього Регламенту вимагає від Комісії ухвалити проект імплементаційного акта, якщо комітет надає позитивний висновок. Це положення не перешкоджає тому, що Комісія, відповідно до діючої практики, у дуже виняткових випадках може взяти до уваги нові обставини, що виникли після голосування, і вирішити не ухвалювати проект імплементаційного акта, належним чином проінформувавши про це комітет та законодавця.
ЗАЯВИ КОМІСІЇ
Комісія перейде до розгляду всіх чинних законодавчих актів, які не були адаптовані до регуляторної процедури з ретельним вивченням до набуття чинності Лісабонським договором, щоб оцінити, чи є необхідність адаптувати згадані інструменти до режиму делегованих актів, введеного статтею 290 Договору про функціонування Європейського Союзу. Комісія внесе відповідні пропозиції якомога швидше і не пізніше ніж у терміни, зазначені в орієнтовному календарі, доданому до цієї заяви.
Під час процесу узгодження Комісія регулярно інформуватиме Європейський Парламент про проекти імплементаційних документів, що стосуються інструментів, які надалі повинні стати делегованими актами.
Що стосується чинних законодавчих актів, у яких наразі містяться покликання на регуляторну процедуру з ретельним вивченням, Комісія розгляне положення, що стосуються цієї процедури, у кожному інструменті, який вона має намір змінити, з тим щоб своєчасно адаптувати їх відповідно до критеріїв, установлених у Договорі. Крім того, Європейський Парламент і Рада матимуть право визначити основні акти, які, на їхню думку, важливо адаптувати в першу чергу.
Комісія оцінить результати цього процесу не пізніше кінця 2012 року, щоб визначити, скільки законодавчих актів, що містять покликання на регуляторну процедуру з ретельним вивченням, залишаються чинними. Комісія відтак підготує відповідні законодавчі ініціативи для завершення адаптації. Загальна мета Комісії полягає в тому, щоб до кінця 7-го строку повноважень Парламенту всі положення, що стосуються регуляторної процедури з ретельним вивченням, були вилучені з усіх законодавчих інструментів.
Комісія зазначає, що вона нещодавно розпочала дослідження, яке забезпечить повний і об'єктивний аналіз усіх аспектів політики і практики ЄС у сфері захисту торгівлі, включаючи оцінку результатів, методів, використання та дієвості існуючої системи інструментів захисту торгівлі в досягненні цілей торговельної політики, оцінку дієвості існуючих та потенційних стратегічних рішень Європейського Союзу (наприклад, тест на інтерес Союзу, правило меншого мита, система збору мит) у порівнянні з рішеннями, прийнятими певними торговими партнерами, та аналіз основних антидемпінгових та антисубсидійних нормативно-правових актів у світлі адміністративної практики установ ЄС, рішень Суду Європейського Союзу та рекомендацій і рішень Органу з вирішення спорів СОТ.
Комісія має намір, у світлі результатів дослідження та поточних результатів переговорів щодо Дохинської програми розвитку, з'ясувати, чи потрібно далі вдосконалювати та модернізувати інструменти ЄС із захисту торгівлі, і як саме це робити.
Комісія також нагадує про недавні ініціативи, ужиті нею для підвищення прозорості функціонування інструментів захисту торгівлі (наприклад, призначення посадової особи, відповідальної за проведення слухань), та свою роботу з країнами-членами з метою уточнення ключових елементів практики захисту торгівлі. Комісія надає великого значення цій роботі і прагнутиме визначити, консультуючись з державами-членами, інші ініціативи, які можна було б запровадити в цьому напрямку.
Відповідно до правил комітології, які базуються на Рішенні Ради 1999/468/ЄС, якщо комітет з управління спільною аграрною політикою надав несприятливий висновок, Комісія повинна подати відповідний проект документа у Раду, яка може прийняти інше рішення протягом одного місяця. Однак, Комісії не заборонено діяти, і вона має вибір: або упровадити документ, або відкласти його застосування. Таким чином, Комісія може ухвалити документ, якщо вона, враховуючи всі фактори, уважає, що призупинення його застосування може, наприклад, спровокувати незворотні негативні наслідки для ринку. Якщо після цього Рада вирішить інакше, документ, введений в дію Комісією, звичайно, стає надмірним. Таким чином, нинішні правила забезпечують Комісію інструментом, який дозволяє захищати спільний інтерес всього Союзу шляхом ухвалення документа, принаймні на тимчасовій основі.