Використання карток водіїв та тахокарт
1. Водії зобов'язані використовувати тахокарти чи картки водіїв кожного дня, в який вони керують транспортним засобом, починаючи з моменту передачі їм транспортного засобу. Тахокарту або картку водія не можна вилучати до закінчення щоденного робочого часу, окрім випадку, коли таке вилучення дозволене іншим чином. Жодна тахокарта чи картка водія не може бути використана для періоду, довшого від того, на який вона була призначена.
2. Водії повинні належним чином захищати тахокарти чи картки водіїв та не повинні використовувати брудні або пошкоджені тахокарти або картки водіїв.
3. Якщо в результаті далекого перебування від транспортного засобу, водій не спроможний використовувати тахограф, встановлений у транспортному засобі, тоді періоди часу, зазначені в пунктах (іі), (ііі) та (iv) параграфа 5(b):
(а) якщо транспортний засіб оснащено аналоговим тахографом, повинні бути введені на тахокарту вручну, шляхом автоматичної реєстрації, чи в інший спосіб, розбірливо та без забруднення тахокарти; або
(b) якщо транспортний засіб оснащено цифровим тахографом, повинні бути введені на картку водія, використовуючи обладнання ручного введення, передбачене для тахографа.
Держави-члени не повинні накладати на водіїв вимогу представляти форми, що засвідчують їх діяльність, перебуваючи далеко від транспортного засобу.
4. Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного цифровим тахографом, перебуває більше одного водія, кожен водій повинен переконатися, що його картка водія вставлена в правильний отвір у тахографі.
Якщо на борту транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, перебуває більше одного водія, водії повинні вносити зміни до тахокарт у разі необхідності таким чином, щоб відповідна інформація була записана на тахокарту водія, який фактично знаходиться за кермом.
5. Водії повинні:
(а) переконатися, що час, зареєстрований на тахокарту, відповідає офіційному часу в країні реєстрації транспортного засобу;
(b) використовувати перемикачі, які дають змогу реєструвати зазначені нижче періоди часу окремо та чітко;
(і) під знаком [ image ]:час керування,
(іі) під знаком [ image ]: "інша робота", що означає будь-яку іншу діяльність, окрім керування, як визначено в пункті (а) статті 3 Директиви 2002/15/ЄС, а також будь-яку роботу для одного і того ж чи іншого роботодавця в межах або поза межами транспортного сектору,
(ііі) під знаком [ image ]: "готовність", як визначено в пункті (b) статті 3 Директиви 2002/15/ЄС,
(iv) під знаком [ image ]: перерви чи відпочинок.
6. Кожен водій транспортного засобу, оснащеного аналоговим тахографом, повинен вносити таку інформацію у свою тахокарту:
(а) на початку використання тахокарти - своє прізвище та ім’я;
(b) дату та місце, де розпочинається використання тахокарти, і дату та місце, де таке використання припиняється;
(c) реєстраційний номер кожного транспортного засобу, за яким закріплений водій, як на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту, так і потім, у випадку зміни транспортного засобу, під час використання тахокарти;
(d) показники одометра:
(i) на початку першої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,
(ii) на початку останньої поїздки, зареєстрованої на тахокарту,
(ііі) у випадку зміни транспортного засобу протягом робочого дня, показники першого транспортного засобу, за яким був закріплений водій, та показники наступного транспортного засобу;
(e) час будь-якої зміни транспортного засобу.
7. Водій повинен вносити в цифровий тахограф символи країн, у яких розпочинається та завершується щоденний робочий час. Однак держава-член може вимагати, щоб водії транспортних засобів, що залучені до транспортних операцій всередині її території, додавали детальніші географічні специфікації до символу країни, за умови, що держава-член, передала такі детальні географічні специфікації до Комісії до 1 квітня 1998 року.
Водії не зобов'язані вносити інформацію, зазначену в першому реченні першого підпараграфа, якщо тахограф автоматично реєструє дані про місцезнаходження відповідно до статті 8.