Принципи та цілі багаторічних планів
1. Багаторічні плани необхідно ухвалити в першочерговому порядку на основі науково-технічних та економічних рекомендацій; в них необхідно передбачити інструменти щодо збереження для відновлення та підтримки рибних запасів на більш високому рівні, ніж рівень максимально сталого вилову відповідно до статті 2(2).
2. Якщо через недостатність даних неможливо визначити вимірювані цільові показники для максимального сталого вилову, як вказано у статті 2(2), багаторічні плани повинні передбачати заходи, які базуються на застережливому підході, що забезпечують принаймні порівнянний рівень збереження відповідних запасів.
3. Багаторічні плани повинні охоплювати або:
(a) єдиний вид; або
(b) у разі змішаних рибних ресурсів або у разі взаємопов’язаної динаміки запасів, промисел декількох видів запасів у релевантному географічному районі, з урахуванням знань про взаємодію між різними рибними запасами, рибними ресурсами та морськими екосистемами.
4. Заходи, що підлягають внесенню до багаторічних планів, та графік їх реалізації повинні бути пропорційними встановленим завданням, цілям та передбаченим строкам виконання. Перед внесенням заходів до багаторічних планів необхідно враховувати їх імовірні соціально-економічні наслідки.
5. У багаторічних планах можна зазначити спеціальні цілі та заходи зі збереження, які базуються на екосистемному підході до управління, спрямовані на вирішення конкретних проблем змішаного рибальства, пов’язаних із досягненням цілей, встановлених у статті 2(2), що стосуються змішаних запасів, на які поширюється план, якщо наукові рекомендації вказують на неможливість досягти підвищення рівня селективності. За необхідності, багаторічний план повинен містити спеціальні альтернативні інструменти щодо збереження, що базуються на екосистемному підході, для певних запасів, на які поширюється такий план.