Принципи та цілі угод про стале партнерство в галузі рибальства
1. Угоди про стале партнерство в галузі рибальства з третіми країнами встановлюють законодавчі, екологічні, економічні та соціальні рамки управління у рибальській діяльності, здійснюваній риболовними суднами Союзу у водах третіх країн.
Такі рамки можуть включати:
(a) розвиток та підтримку необхідних науково-дослідних установ;
(b) можливості для моніторингу і контрольно-наглядової діяльності;
(c) інші елементи розбудови спроможності, пов’язані з розробленням політики сталого рибальства третьої країни.
2. З метою забезпечення сталого використання надлишкових морських біологічних ресурсів Союз повинен докладати зусиль для забезпечення, щоб угоди про стале партнерство в галузі рибальства, укладені з третіми країнами, були взаємовигідними для Союзу і третьої країни, зокрема для її місцевого населення та рибної промисловості, і щоб вони робили внесок у безперервну діяльність флотів Союзу та прагнули отримати відповідну частку наявного надлишку, пропорційного інтересу флотів Союзу.
3. З метою забезпечення того, щоб судна Союзу, які здійснюють рибальську діяльність згідно з угодами про стале партнерство в галузі рибальства, працювали, в належних випадках, на умовах, аналогічних тим, що застосовуються до риболовних суден Союзу у водах Союзу, Союз повинен докладати зусиль для включення до партнерських угод про стале рибальство відповідних положень про обов’язок вивантажувати рибу та продукти рибальства.
4. Риболовні судна Союзу повинні виловлювати лише надлишок дозволених виловів, як вказано в статті 62(2) і (3) Конвенції ООН з морського права, які було визначено у чіткий та прозорий спосіб на основі найкращих доступних наукових рекомендацій та відповідної інформації про сукупні промислові зусилля всіх флотів щодо таких запасів, якою обмінюються Союз та треті країни. Що стосується транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб, наявні і доступні ресурси необхідно визначати з належним врахуванням результатів наукових оцінювань, що проводять на регіональному рівні, а також інструментів збереження та управління, ухвалених відповідними RFMO.
5. Риболовні судна Союзу не мають права працювати у водах третьої країни, з якою підписана чинна угода про стале партнерство в галузі рибальства, крім випадків, коли вони мають дозволи на рибальство, видані відповідно до такої угоди.
6. Союз повинен забезпечити, щоб угоди про стале партнерство в галузі рибальства містили положення про повагу демократичних принципів та прав людини, що є основним елементом таких угод.
Такі угоди, наскільки це можливо, також повинні містити:
(a) положення про заборону надання іншим флотам, що здійснюють риболовну діяльність у таких водах, більш сприятливих умов ніж ті, що надають суб’єктам господарювання Союзу, в тому числі умов, пов’язаних зі збереженням і розвитком ресурсів та їх управлінням, фінансових угод, зборів та прав, що стосуються видачі дозволів на рибальство;
(b) положення щодо винятків, пов’язане з правилом, передбаченим у параграфі 5.
7. На рівні Союзу необхідно докладати зусиль для моніторингу діяльності риболовних суден Союзу, які експлуатуються поза межами вод Союзу, яку проводять поза межами угод про стале партнерство в галузі рибальства.
8. Держави-члени повинні забезпечити, щоб риболовні судна Союзу, що плавають під їхнім прапором, які експлуатуються поза межами вод Союзу, мали змогу надавати детальну та точну документацію щодо всіх видів рибальської та переробної діяльності.
9. Дозвіл на рибальство, вказаний у параграфі 5, повинен надаватися судну, яке було знято з реєстру рибальського флоту Союзу та згодом знову зареєстровано в ньому протягом 24 місяців, лише якщо власник такого судна надав компетентним органам держави-члена прапора всю інформацію, необхідну для встановлення того, що протягом зазначеного періоду судно експлуатувалося відповідно до стандартів, застосовних до судна під прапором Союзу.
Якщо державу прапора в період, коли судно було знято з реєстру рибальського флоту Союзу, було визнано законодавством Союзу як державу, що не співпрацює щодо боротьби, запобігання та усунення ННН-рибальства, або як державу, що дозволяє нестале використання живих морських ресурсів, такий дозвіл на рибальство може бути виданий лише у разі встановлення факту припинення промислових операцій відповідного судна і негайного вжиття судновласником заходів для зняття такого судна з реєстру такої держави.
10. Комісія організовує незалежні оцінювання ex-ante та ex post кожного протоколу до угоди про стале партнерство в галузі рибальства та своєчасно надає доступ до них Європейському Парламенту і Раді, перед поданням Раді рекомендації щодо дозволу розпочати переговори щодо наступного протоколу. Стислий виклад таких оцінок повинен бути оприлюднений.