Обов’язок щодо вивантаження
1. Всі вилови видів, щодо яких застосовуються обмеження на вилов, та, у Середземному морі, також для виловів видів, щодо яких застосовуються правила щодо мінімальних розмірів, як визначено у додатку III до Регламенту (ЄС) № 1967/2006, які вилучено під час риболовної діяльності у водах Союзу або риболовними суднами Союзу поза межами вод Союзу у водах, що не перебувають під суверенітетом або юрисдикцією третіх країн, у рибальських та географічних районах, наведених нижче, необхідно завантажувати на борт та зберігати на борту риболовних суден, документувати, вивантажувати та, у відповідних випадках, зараховувати у квоти, за винятком випадків, коли їх використовують як живу наживку; відповідно до таких часових рамок:
(a) щонайпізніше з 1 січня 2015 року:
- промисел малих пелагічних видів (тобто промисел скумбрії, оселедця, ставриди, путасу, карпових, анчоусових, аргентинових, сардин, шпрот);
- промисел великих пелагічних видів (тобто промисел тунця блакитного, риби-меча, альбакора, тунця великоокого, синього та білого марліна);
- рибальство для промислових цілей (між іншим, промисел мойви, піщанкових та паута норвезького);
- промисел лосося в Балтійському морі.
(b) щонайпізніше з 1 січня 2015 року для видів, що визначають відповідні види промислу, і щонайпізніше з 1 січня 2017 року для всіх інших видів для промислів у водах Союзу Балтійського моря для видів, щодо яких застосовуються обмеження на вилов, крім тих, на які поширюється пункт (a).
(c) щонайпізніше з 1 січня 2016 року для видів, що визначають відповідні види промислу, і щонайпізніше з 1 січня 2019 року для всіх інших видів:
(i) у Північному морі
- промисел тріски, пікші, мерланга, сайди;
- промисел омара норвезького;
- промисел морського язика звичайного та камбали морської;
- промисел хека;
- промисел креветки північної;
(ii) у північно-західних водах
- промисел тріски, пікші, мерланга, сайди;
- промисел омара норвезького;
- промисел морського язика звичайного та камбали морської;
- промисел хека;
(iii) у південно-західних водах
- промисел омара норвезького;
- промисел морського язика звичайного та камбали морської;
- промисел хека;
(iv) інших промислах видів, щодо яких застосовуються обмеження на вилов.
(d) щонайпізніше з 1 січня 2017 року для видів, що визначають відповідні види промислу, і щонайпізніше з 1 січня 2019 року для всіх інших видів для промислів, на які не поширюється пункт (a), у Середземному морі, в Чорному морі та в усіх водах Союзу та у водах, що не належать до вод Союзу, які не перебувають під суверенітетом або юрисдикцією третіх країн.
2. Параграф 1 не обмежує міжнародних зобов'язань Союзу. Комісії надано повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 46 для імплементації таких міжнародних зобов'язань у законодавство Союзу, в тому числі, зокрема, відступів від обов'язку щодо вивантаження згідно з цією статтею.
3. Якщо всі держави-члени з прямим управлінським інтересом у певному рибному ресурсі погоджуються з тим, що обов’язок щодо вивантаження необхідно застосовувати до видів, не зазначених у параграфі 1, вони мають право подати спільну рекомендацію з метою розширення застосування обов'язку щодо вивантаження на такі інші види. З цією метою, стаття 18(1)-(6) застосовується mutatis mutandis. У разі подання такої спільної рекомендації, Комісії надано повноваження ухвалювати делеговані акти, які містять такі заходи, відповідно до статті 46.
4. Обов'язок щодо вивантаження, зазначений у параграфі 1, не застосовується до:
(a) видів, вилов яких заборонено, і які ідентифіковані як такі в правовому акті Союзу, ухваленому в рамках СПР;
(b) видів, які, відповідно до наукових даних, демонструють високий рівень виживання з урахуванням особливостей риболовного знаряддя, методів рибальської діяльності та екосистеми;
(c) виловів, щодо яких застосовуються мінімальні винятки;
(d) риби, яка була пошкоджена хижаками.
5. Детальну інформацію про імплементацію обов'язку щодо вивантаження, зазначеного в параграфі 1, повинно бути викладено в багаторічних планах, вказаних у статтях 9 та 10 і, в належних випадках, уточнено згідно зі статтею 18, зокрема:
(a) у спеціальних положеннях, що стосуються видів промислу чи видів, до яких застосовується обов'язок щодо вивантаження, вказаний у параграфі 1, такі як технічні інструменти, вказані в статті 7(2), спрямовані на збільшення селективності використовуваного знаряддя або зменшення чи, мірою можливого, усунення явища небажаних виловів;
(b) в уточненнях щодо винятків з обов’язку щодо вивантаження, вказаного в пункті (b) параграфа 4;
(c) у положеннях, що стосуються мінімальних винятків обсягом до 5% від загального річного вилову всіх видів, щодо яких застосовується обов'язок щодо вивантаження, вказаний в параграфі 1. Мінімальний виняток застосовується у таких випадках:
(i) якщо наукові дані вказують на те, що підвищення селективності дуже важко досягти; або
(ii) щоб уникнути невідповідних витрат на небажані вилови для тих риболовних знарядь, для яких обсяг небажаних виловів на одиницю риболовного знаряддя не перевищує певний відсоток від загального річного вилову такого знаряддя, встановлений у плані.
Вилови, здійснені згідно з положеннями, вказаними в цьому пункті, не можна зараховувати у квоти; однак, усі такі вилови необхідно задокументувати в повному обсязі.
Протягом чотирирічного перехідного періоду відсоток загального річного вилову, вказаний у цьому пункті, збільшується:
(i) на два відсоткові пункти протягом перших двох років застосування обов'язку щодо вивантаження; та
(ii) на один відсотковий пункт у наступні два роки;
(d) положення щодо документування вилову;
(e) у відповідних випадках, встановлення мінімального референтного промислового розміру відповідно до параграфа 10.
6. За відсутності ухваленого багаторічного плану або плану управління для відповідного виду промислу згідно зі статтею 18 Регламенту (ЄС) № 1967/2006, Комісії надано повноваження ухвалювати, згідно зі статтею 18 цього Регламенту, делеговані акти відповідно до статті 46 цього Регламенту, які встановлюють, на тимчасовій основі спеціальні плани щодо відкинутого вилову, які повинні містити технічні характеристики, вказані в пунктах (a)-(e) параграфа 5 цієї статті, на початковий період тривалістю не довше трьох років, при цьому такий період може бути продовжений на не більше ніж на ще один трирічний період. Держави-члени можуть співпрацювати відповідно до статті 18 цього Регламенту для розроблення такого плану з метою ухвалення таких актів Комісією або подання пропозиції, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою.
7. Якщо не було ухвалено жодних інструментів для визначення мінімального винятку у багаторічному плані відповідно до параграфа 5, або у спеціальному плані щодо відкинутого вилову відповідно до параграфа 6, Комісія повинна ухвалити делеговані акти відповідно до статті 46 із встановленням мінімального винятку, вказаного в пункті (c) параграфа 4, який, згідно з умовами, встановленими в пункті (c)(i) або (ii) параграфа 5, повинен становити не більше, ніж 5% від загального обсягу річного вилову всіх видів, на які поширюється обов'язок щодо вивантаження згідно з параграфом 1. Такий мінімальний виняток повинен бути ухвалений для його застосування з дати застосування відповідного обов'язку щодо вивантаження.
8. Як відступ від обов'язку зараховувати вилови у відповідні квоти згідно з параграфом 1, вилови видів, на які поширюється обов'язок щодо вивантаження, і які перевищують квоти на відповідні запаси, або вилови видів, для яких держави-члени не мають квоти, можна вирахувати з квоти для цільових видів, за умови що вони не перевищують 9% квоти для цільових видів. Це положення застосовується лише у разі, якщо запас нецільових видів перебуває у безпечних біологічних межах.
9. Щодо запасів, на які поширюється обов’язок щодо вивантаження, держави-члени мають право на міжрічну гнучкість до 10% від їхніх дозволених вивантажень. З цією метою кожна держава-член може дозволити вивантаження додаткового обсягу запасів, на які поширюється обов'язок щодо вивантаження, за умови що такий обсяг не перевищує 10% квоти, виділеної для такої держави-члена. У такому разі застосовується стаття 105 Регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.
10. Для забезпечення захисту молодих морських організмів можуть бути встановлені мінімальні референтні промислові розміри.
11. Для видів, на які поширюється обов'язок щодо вивантаження, як вказано в параграфі 1, використання виловів видів менше мінімального референтного промислового розміру необхідно обмежити цілями, що виключають безпосереднє споживання людиною, в тому числі рибне борошно, риб’ячий жир, корми для тварин, харчові добавки, лікарські та косметичні засоби.
12. Для видів, на які не поширюється обов'язок щодо вивантаження, як вказано у параграфі 1, вилов видів менше мінімального референтного промислового розміру не може зберігатися на борту і його необхідно негайно повертати в море, крім як у разі його використання як живої наживки.
13. З метою здійснення моніторингу за виконанням обов'язку щодо вивантаження держави-члени повинні забезпечити наявність детального і точного документування всіх рибалок та відповідних потужностей і засобів, таких як спостерігачі, камери відеонагляду тощо. У здійсненні такої діяльності держави-члени повинні дотримуватися принципів ефективності та пропорційності.
14. До 31 травня 2016 року та до 31 травня кожного наступного року до 2020 року включно Комісія повинна надавати Європейському Парламенту і Раді річний звіт про виконання обов'язку щодо вивантаження на основі інформації, що надійшла Комісії від держав-членів, дорадчих рад та з інших відповідних джерел.
Річні звіти повинні містити:
- заходи, вжиті державами-членами та організаціями виробників для виконання обов'язку щодо вивантаження;
- заходи, вжиті державами-членами для здійснення контролю за виконанням обов'язку щодо вивантаження;
- інформацію про соціально-економічний вплив обов'язку щодо вивантаження;
- інформацію про соціально-економічний вплив обов’язку щодо вивантаження на безпеку на борту риболовних суден;
- інформацію про використання та торгові точки реалізації виловів мінімального референтного промислового розміру видів, на які поширюється обов'язок щодо вивантаження;
- інформацію про інфраструктуру порту та оснащення суден в частині виконання обов'язку щодо вивантаження;
- для кожного відповідного виду промислу - інформацію про труднощі у виконанні обов'язку щодо вивантаження та рекомендації щодо їх подолання.