Ідентифікатори продукту
1. Етикетка повинна містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати речовину чи суміш (далі - «ідентифікатори продукту»).
Без обмеження статті 17(2) цього Регламенту, термін, який використовують для ідентифікації речовини чи суміші, повинен бути ідентичним тому, який використовують у паспорті безпеки, складеному відповідно до статті 31 Регламенту (ЄС) № 1907/2006 (далі - «паспорт безпеки»),
2. Ідентифікатор продукту для речовини повинен складатися щонайменше з таких даних:
(a) якщо речовина зазначена в частині 3 додатка VI - найменування та ідентифікаційний номер відповідно до частини 3 додатка VI;
(b) якщо речовина не зазначена в частині 3 додатка VI, але її внесено до реєстру класифікацій і марковань, - найменування та ідентифікаційний номер відповідно до такого реєстру;
(c) якщо речовина не зазначена в частині 3 додатка VI та її не внесено до реєстру класифікацій і марковань, - номер, присвоєний Хімічною реферативною службою (далі - «номер CAS»), разом із найменуванням за номенклатурою Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (далі - «номенклатура IUPAC») або номер CAS разом із іншим міжнародним хімічним найменуванням чи найменуваннями;
або
(d) за відсутності номера CAS - найменування за номенклатурою IUPAC або інше чи інші міжнародні хімічні найменування.
Якщо найменування за номенклатурою IUPAC перевищує 100 символів, можна використовувати одне з інших найменувань (загальноприйнята назва, комерційне найменування, абревіатура), згаданих у секції 2.1.2 додатка VI до Регламенту (ЄС) № 1907/2006, за умови, що у повідомленні згідно зі статтею 40 зазначено як найменування за номенклатурою IUPAC, так і інше використане найменування.
3. Ідентифікатор продукту для суміші складають такі два елементи:
(a) комерційне найменування або позначення сстчіші:
(b) ідентифікаційні дані всіх речовин у суміші, які впливають на класифікацію суміші за такими небезпеками, як гостра токсичність, роз’їдання шкіри або серйозне ушкодження очей, мутагенність зародкових клітин, канцерогенність, репродуктивна токсичність, респіраторна чи шкірна сенсибілізація, специфічна токсичність для органів-мішеней (СТОМ), або небезпека аспірації.
Якщо у випадках, згаданих у пункті (b), така вимога призводить до надання кількох хімічних найменувань, достатньо максимум чотирьох хімічних найменувань, за винятком випадків, коли для відображення характеру та ступеня небезпеки потрібно більше чотирьох найменувань.
Вибрані хімічні найменування повинні визначати ті речовини, які є найбільшими джерелами найбільших небезпек для здоров'я та які стали підставою для класифікації та вибореу відповідних коротких характеристик небезпеки.