Загальні правила
1. Речовина чи суміш, яка класифікована як небезпечна та міститься у пакованні, повинна бути маркована етикеткою з такими елементами:
(a) найменування, адреса та номер телефону постачальника чи постачальників;
(b) номінальна кількість речовини чи суміші в пакованні, яке надається широкому загалу, якщо таку кількість не вказано на пакунку;
(c) ідентифікатори продукту, як указано в статті 18;
(d) у відповідних випадках знаки небезпеки відповідно до статті 19;
(e) у відповідних випадках сигнальні слова відповідно до статті 20;
(f) у відповідних випадках короткі характеристики небезпеки відповідно до статті 21;
(g) у відповідних випадках відповідні застереження відповідно до статті 22;
(h) у відповідних випадках секція для додаткової інформації відповідно до статті 25.
2. Етикетка повинна бути складена офіційною мовою чи офіційними мовами держави-члена чи держав-членів, у яких відповідну речовину чи суміш вводять в обіг, якщо відповідна держава-член чи відповідні держави-члени не визначать інакше.
Постачальники можуть використовувати більше мов на своїх етикетках, ніж вимагають держави-члени, за умови, що одну й ту саму інформацію викладено всіма використаними мовами.