Концентрації межі та коефіцієнти М для класифікації речовин і сумішей
1. Специфічні концентраційні межі та загальні концентраційні межі - це межі, визначені для певної речовини, які вказують на поріг, за досягнення або перевищення якого наявність цієї речовини в іншій речовині або в суміші як визначена стороння домішка, добавка або окремий складник є підставою класифікувати таку речовину чи суміш як небезпечну.
Специфічні концентраційні межі встановлює виробник, імпортер або подальший користувач, якщо адекватна та надійна наукова інформація свідчить про очевидну небезпечність речовини, якщо вона присутня в кількості, меншій за значення концентрації, встановлені для будь-якого класу небезпеки в частині 2 додатка І, або в кількості, меншій за загальні концентраційні межі, встановлені для будь-якого класу небезпеки у частинах 3, 4 та 5 додатка І.
За виняткових обставин специфічні концентраційні межі може встановлювати виробник, імпортер або подальший користувач за наявності адекватної, надійної та переконливої наукової інформації про те, що небезпека речовини, класифікованої як небезпечна, не є очевидною, коли кількість такої речовини перевищує значення концентрації, встановлені в частині 2 додатка І для відповідного класу небезпеки, або загальні концентраційні межі, встановлені для відповідного класу небезпеки в частинах 3, 4 та 5 того самого додатка.
2. Коефіцієнти М для речовин, які класифіковані як небезпечні для водного середовища та мають гостру токсичність категорії 1 або хронічну токсичність категорії 1, встановлюють виробники, імпортери та подальші користувачі.
3. Незважаючи на параграф 1, специфічні концентраційні межі не встановлюють для гармонізованих класів небезпеки або диференціювальних одиниць у межах класів небезпеки для речовин, зазначених у частині 3 додатка VI.
4. Незважаючи на параграф 2, коефіцієнти М не встановлюють для гармонізованих класів небезпеки або диференціювальних одиниць у межах класів небезпеки для речовин, зазначених у частині 3 додатка VI, для яких у тій самій частині вказаний коефіцієнт М.
Однак якщо в частині 3 додатка VI не вказаний коефіцієнт М для речовин, які класифіковані як небезпечні для водного середовища та мають гостру токсичність категорії 1 або хронічну токсичність категорії 1, такий коефіцієнт М встановлює виробник, імпортер або подальший користувач на основі наявних даних про речовину. Цей коефіцієнт М використовують, якщо виробник, імпортер або подальший користувач класифікують суміш, яка містить відповідну речовину, використовуючи метод підсумовування.
5. При встановленні специфічної концентраційної межі або коефіцієнта М виробники, імпортери та подальші користувачі беруть до уваги будь-які специфічні концентраційні межі або коефіцієнти М для такої речовини, які внесені до реєстру класифікацій і марковань.
6. Специфічні концентраційні межі, встановлені відповідно до параграфа 1, переважають над значеннями концентрації, що вказані у відповідних секціях частини 2 додатка додатка I, або над загальними концентраційними межами для класифікації, що вказані у відповідних секціях частин 3, 4 та 5 додатка І.
7. Агентство надає подальші настанови щодо застосування параграфів 1 та 2.