Набуття чинності і дата застосування
Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .
Він застосовується з 13 грудня 2014 року, за винятком пункту (l) статті 9(1), який застосовується з 13 грудня 2016 року, та частини B додатка VI, яка застосовується з 1 січня 2014 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.
ДОДАТОК I
СПЕЦІАЛЬНІ ВИЗНАЧЕННЯ
Як зазначено у статті 2(4)
1. «інформація про поживну цінність» або «маркування поживної цінності» означає інформацію про:
(a) енергетичну цінність; або
(b) енергетичну цінність та лише одну або більше з таких поживних речовин:
- жири (насичені, мононенасичені, поліненасичені),
- вуглеводи (цукри, поліоли, крохмаль),
- сіль,
- харчові волокна,
- білки,
- будь-які вітаміни або мінерали, перелічені в пункті 1 частини A додатка XIII, та присутні у значних кількостях, як визначено в пункті 2 частини A додатка XIII,
2. «жири» означає загальну кількість ліпідів, включно з фосфоліпідами;
3. «насичені жири» означає жирні кислоти без подвійних зв’язків;
4. «транс-жири» означає жирні кислоти зі щонайменше одним некон’юґованим (тобто, перерваним щонайменше однією метиленовою групою) подвійним зв’язком вуглець-вуглець у транс-конфігурації;
5. «мононенасичені жири» означає жирні кислоти з одним подвійним цис-зв’язком;
6. «поліненасичені жири» означає жирні кислоти з двома або більше подвійними цис-зв’язками;
7. «вуглеводи» означає будь-які вуглеводи, які беруть участь в обміні речовин в організмі людини, включно з поліолами;
8. «цукри» означає всі моносахариди та дисахариди, що містяться в харчовому продукті, за винятком поліолів;
9. «поліоли» означає спирти, що містять більше ніж дві гідроксильні групи;
10. «білки» означає вміст білку, обчислений за формулою: білок = загальний азот за Кьєльдалем х 6,25;
11. «сіль» означає еквівалентний вміст солі, обчислений за формулою: сіль = натрій х 2,5;
12. «харчові волокна» означає вуглеводневі полімери з трьома або більше мономерними ланками, які не перетравлюються й не всмоктуються в тонкій кишці людини та належать до таких категорій:
- їстівні вуглеводневі полімери, які природно містяться у харчових продуктах, що їх споживає людина,
- їстівні вуглеводневі полімери, отримані з харчової сировини фізичними, ферментативними або хімічними засобами, і які характеризуються науково доведеною сприятливою фізіологічною дією,
- їстівні синтетичні вуглеводневі полімери, які характеризуються науково доведеною сприятливою фізіологічною дією,
13. «середнє значення» означає значення, яке якнайкраще представляє вміст поживної речовини у певному харчовому продукті і відображає сезонні коливання, динаміку споживання та інші чинники, що можуть спричинити коливання фактичного значення.
ДОДАТОК II
РЕЧОВИНИ АБО ПРОДУКТИ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ АБО НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ
1. Злаки, що містять глютен, а саме: пшениця (такі як пшениця спельта та камут), жито, ячмінь, овес або їх гібридні види, а також продукти з них, крім:
(a) сиропів глюкози на основі пшениці, включно з декстрозою ( - 15 );
(b) мальтодекстринів на основі пшениці (15) ;
(c) сиропів глюкози на основі ячменю;
(d) зернових, що їх використовують для виробництва спиртових дистилятів, включно з етиловим спиртом сільськогосподарського походження;
2. Ракоподібні та продукти з ракоподібних;
3. Яйця та продукти з яєць;
4. Риба та продукти з риби, крім:
(a) риб’ячого желатину, що його використовують як носій для вітамінів або каротиноїдних препаратів;
(b) риб’ячого желатину або риб’ячого клею, що його використовують як освітлювач для пива та вина;
5. Арахіс та продукти з арахісу;
6. Соєві боби та продукти з них, крім:
(a) повністю рафінованих соєвої олії та жиру (15) ;
(b) природних змішаних токоферолів (E306), природного D-альфа-токоферолу, природного D-альфа-токоферолу ацетату та природного D-альфа-токоферолу сукцинату, джерелом яких є соя;
(c) фітостеролів та ефірів фітостеролів, що походять з рослинної олії, джерелом якої є соя;
(d) рослинного естер станолу, виробленого зі стеролів рослинної олії, джерелом якої є соя;
7. Молоко та продукти з молока (включно з лактозою), крім:
(a) сироватки, що її використовують для виробництва спиртових дистилятів, включно з етиловим спиртом сільськогосподарського походження;
(b) лактитолу;
8. Горіхи, а саме: мигдаль ( Amygdalus communis L. ), лісовий горіх ( Corylus avellana ), горіх грецький ( Juglans regia ), кеш’ю ( Anacardium occidentale ), пекан ( Carya illinoinensis (Wangenh.) K. Koch ), бразильський горіх ( Bertholletia excelsa ), фісташка ( Pistacia vera ), макадамія або горіхи Квінсленда ( Macadamia ternifolia ), а також продукти з таких горіхів, крім горіхів, що їх використовують для виробництва спиртових дистилятів, включно з етиловим спиртом сільськогосподарського походження;
9. Селера та продукти з селери;
10. Гірчиця та продукти з гірчиці;
11. Насіння кунжуту та продукти з насіння кунжуту;
12. Двоокис сірки та сульфіти у концентрації понад 10 мг/кг або 10 мг/л у розрахунку на сумарний обсяг оксиду сірки (SO 2 ), що розраховуються для продуктів, які пропонують як готові до споживання або відновлені згідно з інструкціями виробників;
13. Люпин та продукти з люпину;
14. Молюски та продукти з молюсків.
__________
( - 15 ) Та їх продукти, якщо внаслідок процесу, якому їх піддавали, навряд чи підвищать рівень алергенності згідно з оцінюванням Органу для відповідного продукту, з якого вони походять.
ДОДАТОК III
ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЯКІ ПОВИННА МІСТИТИ ДОДАТКОВІ ДАНІ
ТИПИ АБО КАТЕГОРІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
ДОДАТКОВІ ДАНІ
1. Харчові продукти, запаковані в середовищі певних газів
1.1. Харчові продукти, строк придатності яких подовжено за допомогою консервуючих газів, використання яких дозволено Регламентом (ЄС) № 1333/2008.
«запаковано в захисному середовищі».
2. Харчові продукти, що містять підсолоджувачі
2.1. Харчові продукти, що містять підсолоджувач або підсолоджувачі, використання яких дозволено Регламентом (ЄС) № 1333/2008.
«з підсолоджувачем(ами)»; таке твердження має супроводжувати назву харчового продукту.
2.2. Харчові продукти, що містять доданий цукор або цукри і підсолоджувач або підсолоджувачі, використання яких дозволено Регламентом (ЄС) № 1333/2008.
«з цукром(ами) та підсолоджувачем(ами)»; таке твердження має супроводжувати назву харчового продукту.
2.3. Харчові продукти, що містять аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму, використання яких дозволено Регламентом (ЄС) № 1333/2008.
«містить аспартам (джерело фенілаланіну)»; зазначають на етикетці, якщо аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму зазначені в переліку інгредієнтів лише індексом із номером Е.
«містить джерело фенілаланіну»; зазначають на етикетці, якщо аспартам або сіль аспартам-ацесульфаму зазначені в переліку інгредієнтів під своєю назвою.
2.4. Харчові продукти, що містять понад 10% доданих поліолів, використання яких дозволено Регламентом (ЄС) № 1333/2008.
«надмірне споживання може спричинити проносний ефект».
3. Харчові продукти, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти
3.1. Кондитерські вироби або напої, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання таких речовин або рослини локриці Glycyrrhiza glabra , у концентрації 100 мг/ кг або 10 мг/л чи більше.
«містить локрицю»; зазначають одразу після переліку інгредієнтів, якщо слово «локриця» не включене до переліку інгредієнтів і не зазначене в назві харчового продукту. За відсутності переліку інгредієнтів таке твердження має супроводжувати назву харчового продукту.
3.2. Кондитерські вироби, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання таких речовин або рослини локриці Glycyrrhiza glabra , у концентрації 4 г/кг або більше.
«містить локрицю - людям із гіпертонічною хворобою слід уникати надмірного споживання»; зазначають одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів таке твердження має супроводжувати назву харчового продукту.
3.3. Напої, що містять гліциризинову кислоту або амонієву сіль гліциризинової кислоти внаслідок додавання таких речовин або рослини локриці Glycyrrhiza glabra , у концентрації 50 мг/л або більше, чи 300 мг/л або більше, якщо напої містять понад 1,2% за об’ємною часткою спирту ( - 1 )
«містить локрицю - людям із гіпертонічною хворобою слід уникати надмірного споживання»; зазначають одразу після переліку інгредієнтів. За відсутності переліку інгредієнтів таке твердження має супроводжувати назву харчового продукту.
4. Напої з високим вмістом кофеїну або харчові продукти з додаванням кофеїну
4.1. Напої, крім напоїв на основі кави, чаю чи екстрактів кави або чаю, назва яких включає слово «кава» або «чай», які:
- призначені для споживання без модифікації і містять кофеїн із будь-якого джерела у пропорції понад 150 мг/л, або
- у концентрованій або сухій формі та після відновлення містять кофеїн із будь-якого джерела у пропорції понад 150 мг/л,
«Високий вміст кофеїну. Не рекомендовано для дітей, вагітних жінок або жінок у період лактації»; зазначають у тому самому полі видимості, що й назва напою, після чого в дужках та відповідно до статті 13(1) цього Регламенту зазначають вміст кофеїну в міліграмах на 100 мілілітрів.
4.2. Харчові продукти, інші ніж напої, до яких кофеїн доданий із фізіологічною метою.
«Містить кофеїн. Не рекомендовано для дітей або вагітних жінок»; зазначають у тому самому полі видимості, що й назва харчового продукту, після чого в дужках та відповідно до статті 13(1) зазначають вміст кофеїну в міліграмах на 100 г/мл. У разі дієтичних добавок, на маркованні вміст кофеїну виражають на порцію, рекомендовану для добового споживання.
5. Харчові продукти з добавками фітостеролів, естерів фітостеролів, фітостанолів та естерів фітостанолів
5.1. Харчові продукти або інгредієнти харчових продуктів з добавками фітостеролів, естерів фітостеролів, фітостанолів або естерів фітостанолів
6. Заморожене м’ясо, заморожені м’ясні напівфабрикати та заморожені неперероблені продукти рибальства
6.1. Заморожене м’ясо, заморожені м’ясні напівфабрикати та заморожені неперероблені продукти рибальства
дата замороження або дата першого заморожування у разі, якщо продукт було заморожено більше одного разу, відповідно до пункту (3) додатка X.
( - 1 ) Рівень застосовують до харчових продуктів, готових до споживання або відновлених згідно з інструкціями виробника.
ДОДАТОК IV
ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ МАЛИХ ЛІТЕР БЕЗ ВИНОСНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Висота малих літер без виносних елементів
Умовні позначення
1
Верхня лінія малих літер із верхнім виносним елементом
2
Верхня лінія великих літер
3
Верхня лінія малих літер
4
Нижня лінія шрифту
5
Нижня лінія малих літер із нижнім виносним елементом
6
Висота малих літер без виносних елементів
7
Розмір шрифту
ДОДАТОК V
ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВИМОГИ НАДАВАТИ ОБОВ’ЯЗКОВУ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ
1. Неперероблені продукти, що складаються з одного інгредієнта або однієї категорії інгредієнтів;
2. Перероблені продукти, які піддавалися лише одному виду перероблення - дозріванню, та які складаються з одного інгредієнта або однієї категорії інгредієнтів;
3. Вода, призначена для споживання людиною, у тому числі вода, до якої додано лише такі інгредієнти, як діоксид вуглецю та/або смако-ароматичні добавки;
4. Трави, спеції або їх суміші;
5. Сіль та її замінники;
6. Столові підсолоджувачі;
7. Продукти, охоплені Директивою Європейського Парламенту і Ради 1999/4/ЄС від 22 лютого 1999 року стосовно екстрактів кави та екстрактів цикорію ( - 16 ), цілі або мелені зерна кави, цілі або мелені зерна кави без кофеїну;
8. Трав’яні та фруктові настоянки, чай, чай без кофеїну, розчинний чай або чайний екстракт, розчинний чай або чайний екстракт без кофеїну, які не містять інших доданих інгредієнтів, ніж смако-ароматичні добавки, що не змінюють поживну цінність чаю;
9. Ферментовані оцти та замінники оцту, включно з тими, в яких єдиними доданими інгредієнтами є смако-ароматичні добавки;
10. Смако-ароматичні добавки;
11. Харчові добавки;
12. Допоміжні матеріали для перероблення;
13. Харчові ензими;
14. Желатин;
15. Згущувачі для виробництва джемів;
16. Дріжджі;
17. Жувальні гумки;
18. Харчові продукти у пакованні або в контейнерах, найбільша поверхня яких має площу менше 25 см - 2 ;
19. Харчові продукти, у тому числі харчові продукти, виготовлені вручну, що їх постачають виробники у малих обсягах безпосередньо кінцевому споживачеві або місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають їх безпосередньо кінцевим споживачам.
__________
( - 16 ) ОВ L 66, 13.03.1999, с. 26.
ДОДАТОК VI
НАЗВА ХАРЧОВОГО ПРОДУКТУ ТА СПЕЦИФІЧНІ СУПРОВІДНІ ДАНІ
ЧАСТИНА A - ОБОВ’ЯЗКОВІ ДАНІ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ НАЗВУ ХАРЧОВОГО ПРОДУКТУ
1. Назва харчового продукту повинна містити або супроводжуватися даними про фізичний стан харчового продукту або про специфічну обробку, якій його було піддано (наприклад, мелений, повторно заморожений, висушений методом сублімації, швидкозаморожений, концентрований, копчений) у всіх випадках, у яких опущення такої інформації може ввести покупця в оману.
2. Якщо харчовий продукт заморожувався, але продається розмороженим, назва продукту має супроводжуватися зазначенням «розморожений».
Ця вимога не поширюється на:
(a) інгредієнти, присутні в готовому продукті;
(b) харчові продукти, для яких заморожування є технологічно необхідним етапом виробничого процесу;
(c) харчові продукти, розморожування яких не погіршує їхні безпечність та якість.
Цей пункт застосовують без обмеження пункту 1.
3. Харчові продукти, які піддавалися дії іонізуючого випромінювання, повинні бути позначені одним із таких зазначень:
«опромінений» або «оброблений іонізуючим випромінюванням», або інші зазначення, вказані у Директиві Європейського Парламенту і Ради 1999/2/ЄС від 22 лютого 1999 року про наближення законодавств держав-членів стосовно харчових продуктів та харчових інгредієнтів, оброблених іонізуючим випромінюванням ( - 17 ).
__________
( - 17 ) ОВ L 66, 13.03.1999, с. 16.
4. У разі харчових продуктів, у яких звичний для споживачів компонент або інгредієнт замінений іншим компонентом або інгредієнтом, на маркованні має бути чітко вказано, на доповнення до переліку інгредієнтів, що певний компонент або інгредієнт використаний для повної або часткової заміни іншого компонента або інгредієнта:
(a) поряд із назвою продукту; та
(b) з використанням розміру шрифту, в якому висота малих літер дорівнює щонайменше 75% висоти малих літер у назві продукту, і який є не меншим за мінімальний розмір шрифту, встановлений вимогами статті 13(2) цього Регламенту.
5. У разі м’ясних продуктів, м’ясних напівфабрикатів та продуктів рибальства з добавками білків включно з гідролізованими білками різного тваринного походження, назва харчового продукту має містити зазначення, що вказує на наявність у ньому таких білків та їхнє походження.
6. У разі м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі відрубу, вирізки, шматка, порції або туші м’яса, назва харчового продукту має містити зазначення, що вказує на присутність доданої води, якщо додана вода становить 5% або більше маси готового продукту. Таке ж правило застосовується до продуктів рибальства та підготовлених продуктів рибальства у формі відрубу, вирізки, шматка, порції, філе або цілого продукту рибальства.
7. М’ясні продукти, м’ясні напівфабрикати та продукти рибальства, які можуть справляти враження, що вони нібито є цілою частиною м’яса чи риби, але насправді складаються з різних частин, поєднаних разом за допомогою інших інгредієнтів, включно з харчовими добавками та харчовими ензимами або іншими засобами, повинні містити таке зазначення:
болгарською мовою
:
«формовано месо» та «формована риба»;
іспанською мовою
:
«elaborado a partir de piezas de carne» та
«elaborado a partir de piezas de pescado»;
чеською мовою
:
данською мовою
:
німецькою мовою
:
естонською мовою
:
«liidetud liha» та «liidetud kala»;
грецькою мовою
:
англійською мовою/ українською мовою
:
«formed meat» та «formed fish»/ «продукт формований із м’яса» та
«продукт формований із риби»;
французькою мовою
:
ірландською мовою
:
італійською мовою
:
«carne ricomposta» та «pesce ricomposto»;
латвійською мовою
:
литовською мовою
:
угорською мовою
:
мальтійською мовою
:
нідерландською мовою
:
«samengesteld uit stukjes vlees» та «samengesteld uit stukjes vis»;
польською мовою
:
португальською мовою
:
румунською мовою
:
словацькою мовою
:
словенською мовою
:
фінською мовою
:
«paloista yhdistetty liha» та «paloista yhdistetty kala»;
шведською мово
:
ЧАСТИНА B - СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОЗНАЧЕННЯ «ПОДРІБНЕНЕ (СІЧЕНЕ, РУБЛЕНЕ) М’ЯСО»
1. Критерії складу, що перевіряються на основі середньодобових значень:
Вміст жиру
Співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків ( - 1 )
- пісне подрібнене (січене, рублене) м’ясо
≤ 7%
≤ 12 %
- чиста подрібнена (січена, рублена) яловичина,
≤ 20 %
≤ 15 %
- подрібнене (січене, рублене) м’ясо, що містить свинину,
≤ 30 %
≤ 18 %
- подрібнене (січене, рублене) м’ясо інших видів,
≤ 25 %
≤ 15 %
( - 1 ) Співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків виражається як відсотковий вміст колагену у м’ясному білку. Вміст колагену у тваринному білку обчислюють шляхом множення вмісту гідроксипроліну на коефіцієнт 8.
2. На додаток до вимог, встановлених у главі IV секції V додатка III до Регламенту (ЄС) № 853/2004, на маркованні наводять такі фрази:
- «частка вмісту жиру менше...»,
- «співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків менше ...»,
3. Держави-члени можуть дозволити введення в обіг на своїх національних ринках подрібненого (січеного, рубленого) м’яса, яке не відповідає критеріям, встановленим у пункті 1 цієї частини, із використанням національного маркування, яке не можна сплутати з маркуванням, передбаченим у статті 5(1) Регламенту (ЄС) № 853/2004.
ЧАСТИНА C - СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗАЗНАЧЕННЯ ОБОЛОНОК КОВБАС І СОСИСОК
У разі використання в ковбасах і сосисках неїстівних оболонок, надання інформації про це є обов’язковим.
ДОДАТОК VII
ЗАЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ ІНГРЕДІЄНТІВ
ЧАСТИНА А - СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЗАЗНАЧЕННЯ ІНГРЕДІЄНТІВ У ПОРЯДКУ ЗМЕНШЕННЯ МАСИ
Категорія інгредієнта
Положення стосовно зазначення інгредієнта за масою
1. Додана вода і леткі продукти
Наводяться впорядкованими за масою в готовому продукті. Кількість води, доданої до харчового продукту як інгредієнт, обчислюється шляхом відрахування від загальної кількості готового продукту загальної кількості інших використаних інгредієнтів. Обчислення доданої води не вимагається, якщо її маса не перевищує 5% маси готового продукту. Цей відступ не застосовується до м’яса, м’ясних напівфабрикатів, неперероблених продуктів рибальства і неперероблених двостулкових молюсків
2. Інгредієнти, що використовуються у концентрованій або дегідратованій формі та були відновлені у процесі виробництва
Можуть наводитися впорядкованими за масою, визначеною перед їх концентрацією або зневодненням
3. Інгредієнти, що використовуються в концентрованих або дегідратованих харчових продуктах, які призначені для відновлення шляхом додавання води
Можуть наводитися в порядку їх пропорційного вмісту у відновленому продукті, за умови що перелік інгредієнтів супроводжується словами «інгредієнти відновленого продукту» або «інгредієнти готового до використання продукту»
4. Фрукти, овочі або гриби, якщо жоден з таких продуктів істотно не переважає за масою, що використовуються у співвідношеннях, які з великою ймовірністю можуть змінюватися, у разі їх використання в сумішах як інгредієнтів харчового продукту
У переліку інгредієнтів можуть бути згруповані під зазначенням «фрукти», «овочі» або «гриби», після якого зазначаються слова «у змінних пропорціях», а потім одразу наводиться перелік присутніх фруктів, овочів або грибів. У такому разі суміш має бути включена до переліку інгредієнтів відповідно до статті 18(1) на основі загальної маси присутніх фруктів, овочів або грибів
5. Суміші спецій або трав, жодна з яких істотно не переважає за масою
Можуть наводитися в довільному порядку, за умови що перелік інгредієнтів супроводжується словами «у змінній пропорції»
6. Інгредієнти, частка яких у готовому продукті становить менше 2%
Можуть наводитися в довільному порядку після інших інгредієнтів
7. Інгредієнти, що є подібними або взаємозамінними, які можуть бути використані у виробництві або приготуванні харчового продукту без зміни його складу, природи та цінності для споживача, якщо їх частка у готовому продукті становить менше 2%
У переліку інгредієнтів позначаються словами «містить... та/або...», якщо щонайменше один із не більше ніж двох таких інгредієнтів присутній у готовому продукті. Це положення не поширюється на харчові добавки або інгредієнти, зазначені в частині С цього додатка, а також на речовини або продукти, зазначені в додатку II, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість
8. Рафіновані олії рослинного походження
У переліку інгредієнтів можуть бути згруповані під зазначенням «рослинні олії», одразу після якого наводиться перелік рослин, із яких вони походять, після якого можуть зазначатися слова «у змінних пропорціях». У разі згрупування рослинні олії включаються до переліку інгредієнтів відповідно до статті 18(1) на основі загальної маси присутніх рослинних олій.
Зазначення у маркуванні гідрогенізованої олії обов’язково супроводжується словами «повністю гідрогенізована» або «частково гідрогенізована»
9. Рафіновані жири рослинного походження
У переліку інгредієнтів можуть бути згруповані під зазначенням «рослинні жири», одразу після якого наводиться перелік рослин, із яких вони походять, після якого можуть зазначатися слова «у змінних пропорціях». У разі згрупування рослинні жири включаються до переліку інгредієнтів відповідно до статті 18(1) на основі загальної маси присутніх рослинних жирів.
Зазначення у маркуванні гідрогенізованого жиру обов’язково супроводжується словами «повністю гідрогенізований» або «частково гідрогенізований»
ЧАСТИНА B - ПОЗНАЧЕННЯ ПЕВНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ НАЗВОЮ КАТЕГОРІЇ ЗАМІСТЬ НАЗВИ ІНГРЕДІЄНТА
Без обмеження статті 21, інгредієнти, що належать до однієї з категорій харчових продуктів, зазначених нижче, які є складовими іншого харчового продукту, можуть позначатися назвою такої категорії, а не конкретною назвою.
Найменування категорії харчових продуктів
Позначення
1. Рафіновані олії тваринного походження
«Олія» разом із прикметником «тваринна» або зазначенням тварини походження. Зазначення у маркуванні гідрогенізованої олії обов’язково супроводжується словами «повністю гідрогенізована» або «частково гідрогенізована»
2. Рафіновані жири тваринного походження
«Жир» разом із прикметником «тваринний» або зазначенням тварини походження. Зазначення у маркуванні гідрогенізованого жиру обов’язково супроводжується словами «повністю гідрогенізований» або «частково гідрогенізований»
3. Борошняні суміші, отримані з двох або більше видів зернових
«Борошно», одразу після якого наводиться перелік видів зернових, із яких його вироблено, за масою у порядку зменшення
4. Крохмалі та крохмалі, модифіковані фізичним способом або за допомогою ензимів
«Крохмаль»
5. Риба усіх видів, якщо риба є інгредієнтом іншого харчового продукту, за умови що в назві і представленні такого харчового продукту не зазначається конкретний вид риби
«Риба»
6. Сир усіх сортів, якщо сир або суміш сирів є інгредієнтом іншого харчового продукту, за умови що в назві і представленні такого харчового продукту не зазначається конкретний сорт сиру
«Сир»
7. Усі спеції, маса яких у харчовому продукті не перевищує 2%
«Спеції» або «суміш спецій»
8. Усі трави або частини трав, маса яких у харчовому продукті не перевищує 2%
«Трава(и)» або «суміш трав»
9. Усі типи складових, що використовуються для виробництва гумової основи для жувальної гумки
«Гумова основа»
10. Усі види випеченої крихти із зернових продуктів
«Паніровка» або «панірувальні сухарі» залежно від випадку
11. Усі види цукрози
«Цукор»
12. Безводна декстроза або моногідрат декстрози
«Декстроза»
13. Сироп глюкози або безводний сироп глюкози
«Сироп глюкози»
14. Усі типи молочних білків (казеїни, казеїнати та білки молочної сироватки) та їх суміші
«Молочні білки»
15. Какао-масло, вироблене шляхом віджимання, шнека або рафіноване масло-какао
«Какао-масло»
16. Усі види вина, охоплені додатком XIb до Регламенту (ЄС) № 1234/2007 ( - 1 )
«Вино»
17. Скелетні м’язи ( - 2 ) ссавців та птахів видів, придатних для споживання людиною разом із натурально включеними або прилеглими сполучними тканинами, якщо вони є інгредієнтом інших харчових продуктів, у яких загальний вміст жиру та сполучної тканини не перевищує зазначених нижче значень.
Максимальний вміст жиру та сполучної тканини для інгредієнтів, що позначаються словом «м’ясо»:
Види м’яса
Вміст жиру
Співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків ( - 1 )
- М’ясо ссавців (крім кролів та свиней) та суміші м’яса різних видів тварин, у яких переважає м’ясо ссавців,
25%
25%
- М’ясо свиней,
30%
25%
- М’ясо птиці та кролів,
15%
10%
( - 1 ) Співвідношення вмісту колагену до вмісту м’ясних білків виражається як відсотковий вміст колагену у м’ясному білку. Вміст колагену у тваринному білку обчислюють шляхом множення вмісту гідроксипроліну на коефіцієнт 8.
Якщо максимальні обмеження перевищено, але при цьому виконано всі інші критерії визначення «м’яса», вміст «... м’яса» має бути відповідно скоригований у бік зменшення, а в переліку інгредієнтів має згадуватися, на додаток до терміну «... м’ясо», наявність жиру та/або сполучної тканини.
Із цього визначення виключені продукти, які підпадають під визначення «м’ясо механічного обвалювання».
«... м ясо» та назва (назви) ( - 3 ) видів тварин, із яких м’ясо походить
18. Усі типи продуктів, що підпадають під визначення «м’ясо механічного обвалювання»
«м ясо механічного обвалювання» та назва (назви) ( - 3 ) видів тварин, із яких м’ясо походить
( - 1 ) Регламент Ради (ЄС) № 1234/2007 від 22 жовтня 2007 року про запровадження спільної організації сільськогосподарських ринків та про спеціальні положення для певних сільськогосподарських продуктів (Регламент про спільну організацію ринків) (OB L 299, 16.11.2007, с. 1).
( - 2 ) Діафрагма та жувальні м’язи є частиною скелетних м’язів, у той час як серце, язик та м’язи голови (крім жувальних м’язів), м’язи зап’ястка, передплесна та хвоста виключені.
( - 3 ) У разі маркування англійською мовою, це зазначення може бути замінене зальною назвою інгредієнта для відповідних видів тварин.
ЧАСТИНА C - ЗАЗНАЧЕННЯ ПЕВНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ НАЗВОЮ КАТЕГОРІЇ, ДО ЯКОЇ ВОНИ НАЛЕЖАТЬ, ОДРАЗУ ПІСЛЯ ЯКОЇ ВКАЗУЄТЬСЯ ЇХ НАЗВА АБО НОМЕР Е
Без обмеження положень статті 21, харчові добавки і харчові ензими, які не вказані в пункті (b) статті 20 і які належать до однієї з категорій, перелічених у цій частині, мають зазначатися назвою такої категорії, одразу після якої зазначається назва харчової добавки/ ензиму і, за необхідності, номер Е. Якщо інгредієнт належить до більш як однієї категорії, зазначають категорію, що пов’язана з основним інгредієнтом у відповідному харчовому продукті.
Кислота
Регулятор кислотності
Антиспікаючий агент
Піногасник
Антиоксидант
Наповнювач
Барвник
Емульгатор
Емульгуючі солі ( - 18 )
Загущувач
Підсилювач смаку і аромату
Поліпшувач борошна
Піноутворювач
Желюючий агент
Глазуруючий агент
Вологоутримуючий агент
Модифікований крохмаль ( - 19 )
Консервант
Пропелент
Розпушувач
Секвестрант
Стабілізатор
Підсолоджувач
Ущільнювач
__________
( - 18 ) Лише для перероблених сирів та продуктів на основі перероблених сирів.
( - 19 ) Конкретну назву або номер E зазначати не обов’язково.
ЧАСТИНА D - ЗАЗНАЧЕННЯ СМАКО-АРОМАТИЧНИХ ДОБАВОК У ПЕРЕЛІКУ ІНГРЕДІЄНТІВ
1. Смако-ароматичні добавки зазначаються за допомогою одного з таких термінів:
- «смако-ароматична добавка/смако-ароматичні добавки» або більш конкретною назвою чи описом смако-ароматичної добавки, якщо смако-ароматичний компонент містить смако-ароматичні добавки, визначені в пунктах (b), (c), (d), (e), (f), (g) та (h) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008,
- «коптильна смако-ароматична добавка/коптильні смако-ароматичні добавки» або «коптильна смако-ароматична добавка/коптильні смако-ароматичні добавки, вироблені з харчового продукту/харчових продуктів або категорії чи джерела/джерел» (наприклад, «коптильна смако-ароматична добавка, вироблена з берези»), якщо смако-ароматичний компонент містить смако-ароматичні добавки, визначені у пункті (f) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008 та надає коптильний смак і аромат харчовому продукту.
2. Термін «натуральний» для опису смако-ароматичних добавок використовують відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1334/2008.
3. Хінін та/або кофеїн, що їх використовують як смако-ароматичні добавки у виробництві чи приготуванні харчових продуктів, вказують у переліку інгредієнтів одразу після терміну «смако-ароматична добавка/смако-ароматичні добавки».
ЧАСТИНА E - ЗАЗНАЧЕННЯ СКЛАДНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ
1. Складний інгредієнт може бути включений до переліку інгредієнтів під своєю назвою, якщо така назва визначена нормативно-правовим актом або якщо вона є загальновизнаною, відповідно до його загальної маси в харчовому продукті, за якою одразу наводиться перелік його інгредієнтів.
2. Без обмеження статті 21, допускається ненадання переліку інгредієнтів складного інгредієнта у таких випадках:
(a) якщо склад складного інгредієнта визначений у чинних положеннях Союзу та якщо він становить менше 2% обсягу готового продукту; однак, це положення не застосовують до харчових добавок, які є предметом пунктів (a)-(d) статті 20;
(b) для складних інгредієнтів, що складаються із суміші спецій та/або трав, що становлять менше 2% обсягу готового продукту, крім харчових добавок, які є предметом пунктів (a)-(d) статті 20; або
(c) якщо складний інгредієнт є харчовим продуктом, щодо якого положеннями Союзу не передбачено надання переліку інгредієнтів.
ДОДАТОК VIII
Зазначення даних про кількість інгредієнтів
1. Кількісне зазначення не вимагається:
(a) для інгредієнта або категорії інгредієнтів:
(i) чиста маса без урахування маси рідини яких зазначена відповідно до пункту 5 додатка IX;
(ii) кількість яких уже повинна зазначатися на маркованні згідно з положеннями Союзу;
(iii) які використовуються в малих кількостях із метою надання смаку та аромату; або
(iv) які, якщо їх зазначено в назві харчового продукту, не впливають на вибір споживача у країні реалізації, оскільки коливання кількості не є істотним для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт чи вирізнити його серед інших аналогічних харчових продуктів;
(b) якщо спеціальними положеннями Союзу встановлена точна кількість інгредієнта або категорії інгредієнтів без вимоги їх зазначення на маркованні; або
(c) у випадках, зазначених у пунктах 4 та 5 частини A додатка VII.
2. Вимоги пунктів (a) та (b) статті 22(1) не застосовуються до:
(a) будь-якого інгредієнта або категорії інгредієнтів, що підпадають під зазначення «з підсолоджувачем(ами)» або «з цукром(ами) та підсолоджувачем(ами)», якщо таке зазначення супроводжує назву харчового продукту згідно з додатком III; або
(b) будь-яких добавок вітамінів та мінералів, якщо надання у маркованні інформації про їхню поживну цінність є обов’язковим.
3. Зазначення кількості інгредієнта або категорії інгредієнта:
(a) виражається у відсотках, що відповідає кількості інгредієнта або інгредієнтів на момент його/їх використання; та
(b) зазначається в назві або відразу після назви харчового продукту або в переліку інгредієнтів поряд із відповідним інгредієнтом або категорією інгредієнтів.
4. Як відступ від пункту 3:
(a) якщо харчовий продукт втратив вологу внаслідок теплового або інших видів оброблення, кількість виражається як відсоткова частка, що відповідає кількості інгредієнтів у готовому продукті, якщо тільки така кількість або сукупна кількість усіх інгредієнтів, зазначених на маркованні, не перевищує 100%; у такому разі кількість зазначається на основі маси інгредієнтів, використаних для приготування 100 грамів готового продукту;
(b) кількість летких інгредієнтів зазначається як їх масова частка у готовому продукті;
(c) кількість інгредієнтів, що використовуються в концентрованій або дегідратованій формі та відновлюються у процесі виробництва, може зазначатися як їх масові частки до концентрування або зневоднення;
(d) якщо концентровані чи зневоднені харчові продукти відновлюються перед споживанням шляхом додавання води, кількість інгредієнтів може зазначатися як їх масові частки у відновленому продукті.
ДОДАТОК IX
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧИСТУ КІЛЬКІСТЬ
1. Інформація про чисту кількість не є обов’язковою у разі харчових продуктів:
(a) які можуть значно втрачати об’єм або масу та які продаються поштучно, маса чи об’єм яких визначається у присутності покупця;
(b) чиста кількість яких є меншою за 5 г або 5 мл; це положення не застосовується до спецій і трав; або
(c) які зазвичай продаються поштучно, за умови що кількість одиниць товару є добре видимою і легко піддається підрахунку, або якщо такий підрахунок є неможливим - кількість одиниць/штук зазначається на маркованні.
2. Якщо зазначення певного типу кількості (як-от номінальної кількості, мінімальної кількості або середньої кількості) вимагається положеннями ЄС або, за відсутності таких вимог, якщо це вимагається національними положеннями, така кількість повинна вважатися чистою кількістю для цілей цього Регламенту.
3. Якщо фасована одиниця складається з двох або більше окремих фасованих одиниць, що містять однакову кількість одного й того самого продукту, чиста кількість зазначається як чиста кількість, що міститься в кожному окремому пакованні, та як загальна кількість таких паковань. Однак, зазначення таких даних не є обов’язковим, якщо загальна кількість окремих паковань є добре видимою і вона легко піддається підрахунку ззовні, та якщо ззовні добре видно щонайменше одне зазначення чистої кількості, що міститься в кожному окремому пакованні.
4. Якщо фасована одиниця складається з двох або більше окремих паковань, кожна з яких не вважається як окрема одиниця для продажу, чиста кількість зазначається як загальна чиста кількість та загальна кількість окремих паковань.
5. Якщо твердий харчовий продукт перебуває в рідкому середовищі, зазначається також маса харчового продукту без урахування маси рідини. Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю, заявлена чиста маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі.
Для цілей цієї статті «рідке середовище» означає такі продукти, що можуть бути, зокрема, сумішами, а також можуть перебувати в замороженому або швидкозамороженому стані, за умови що вони є лише доповненням до істотних елементів напівфабрикату, а відтак вони не є вирішальним фактором для ухвалення рішення споживачем про придбання: вода, водні сольові розчини, розсіл, водні розчини харчових кислот, оцет, водні розчини цукру, водні розчини інших підсолоджуючих речовин, фруктові або овочеві соки у разі фруктів або овочів.
ДОДАТОК X
ДАТА МІНІМАЛЬНОГО ТЕРМІНУ ПРИДАТНОСТІ, ДАТА «ВЖИТИ ДО» ТА ДАТА ЗАМОРОЖУВАННЯ
1. Дату завершення мінімального терміну придатності зазначають так:
(a) перед датою зазначають слова:
- «Краще спожити до...», якщо дата включає зазначення дня,
- «Краще спожити до кінця...» в інших випадках,
(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:
- або власне дати, або
- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,
За потреби, після цих даних вказують опис умов зберігання, яких необхідно дотримуватися, щоб харчовий продукт не втратив своїх властивостей протягом вказаного періоду;
(c) дата складається з дня, місяця та, можливо, року в зазначеному порядку і в незакодованій формі.
При цьому, якщо йдеться про харчові продукти, які:
- зберігаються не більше 3 місяців, - у даті достатньо вказати день і місяць;
- зберігаються більше 3 місяців, але менше 18 місяців, - у даті достатньо вказати місяць і рік,
- зберігаються понад 18 місяців, - у даті достатньо вказати рік,
(d) з дотриманням положень Союзу, що встановлюють обов’язок зазначення інших типів дати, зазначення дати мінімального терміну придатності не є обов’язковим для:
- свіжих фруктів та овочів, включно з картоплею, з яких не знято шкірку та які не порізано або іншим чином оброблено; цей відступ не застосовують до пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур,
- вин, лікерних вин, ігристих вин, ароматизованих вин та інших аналогічних продуктів, вироблених із фруктів, інших ніж виноград, а також напоїв, вироблених із винограду та виноградного сусла, що класифікуються за кодом КН 2206 00,
- напоїв, що містять 10% або більше за об’ємною часткою спирту,
- хлібобулочних або кондитерських виробів, які з огляду на природу їхнього вмісту зазвичай споживають протягом 24 годин з моменту їх виготовлення,
- оцту,
- харчової солі,
- цукру у твердому стані,
- кондитерських виробів, що складаються майже виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів,
- гумок жувальних та інших подібних жувальних продуктів.
2. Дату «вжити до...» зазначають у такий спосіб:
(a) перед датою зазначають слова «вжити до...»;
(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:
- або власне дати, або
- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,
Після цих даних вказують опис умов зберігання, яких необхідно дотримуватися;
(c) дата складається з дня, місяця та, можливо, року в зазначеному порядку і в незакодованій формі;
(d) дату «вжити до...» зазначають окремо на кожній фасованій порції.
3. Дату заморожування зазначають для харчових продуктів, наведених у пункті 6 додатка III, таким чином:
(a) перед датою зазначають слова «заморожений...»;
(b) слова, зазначені у пункті (a), подають у супроводі:
- власне дати, або
- посилання на місце, де дата вказана на маркованні,
(c) дата складається з дня, місяця та року в зазначеному порядку і в незакодованій формі.
ДОДАТОК XI
ВИДИ М’ЯСА, ДЛЯ ЯКИХ ЗАЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ ТА МІСЦЯ ПОХОДЖЕННЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ
Коди КН (Комбінована номенклатура 2010)
Опис
0203
Свинина свіжа, охолоджена або заморожена
0204
Баранина або козлятина свіжа, охолоджена або заморожена
Ех 02 07
М’ясо свійської птиці, зазначене в товарній позиції за кодом 0105, свіже, охолоджене або заморожене
ДОДАТОК XII
АЛКОГОЛЬНА МІЦНІСТЬ
Фактичну міцність за об’ємною часткою спирту в напоях, що містять понад 1,2% за об’ємною часткою спирту, позначають цифрами із не більш як однією цифрою після десяткової коми, після яких розміщується символ «% об.», якому можуть передувати слова «вміст спирту», «алкоголь» або абревіатура «алк.».
Вміст спирту визначається при температурі 20 °C.
Допустимі позитивні та негативні відхилення у зазначенні міцності за об’ємною часткою спирту, виражені в абсолютному значенні, перелічено в таблиці, наведеній нижче. Їх застосовують без обмеження допустимих відхилень, що випливають з методу аналізу, який використовують для визначення алкогольної міцності.
Опис напою
Допустимі відхилення
1. Пиво, що відповідає коду КН 2203 00, вміст спирту в якому не перевищує 5,5% об.; неігристі напої, що відповідають коду КН 2206 00, вироблені з винограду
0,5% об.
2. Пиво, вміст спирту в якому перевищує 5,5% об.; ігристі напої, що відповідають коду КН 2206 00, вироблені з винограду, сидри, перрі (грушеві напої), фруктові вина та інші аналогічні напої, вироблені з фруктів, інших ніж виноград, як ігристі, так і напівігристі; напій медовий
1% об.
3. Напої, що містять мочені фрукти або частини рослин
1,5% об.
4. Будь-які інші напої, які містять понад 1,2% за об’ємною часткою спирту
0,3% об.
ДОДАТОК XIII
РЕФЕРЕНСНІ ВЕЛИЧИНИ СПОЖИВАННЯ
ЧАСТИНА А - ДОБОВІ РЕФЕРЕНСНІ ВЕЛИЧИНИ СПОЖИВАННЯ ВІТАМІНІВ ТА МІНЕРАЛІВ (ДОРОСЛІ)
1. Вітаміни та мінерали, інформація про які може зазначатися в інформації про харчові продукти, та їх референсні величини споживання
Вітамін А (мкг)
800
Вітамін D (мкг)
5
Вітамін Е (мг)
12
Вітамін К (мкг)
75
Вітамін С (мг)
80
Тіамін (мг)
1,1
Рибофлавін (мг)
1,4
Ніацин (мг)
16
Вітамін В6 (мг)
1,4
Фолієва кислота (мкг)
200
Вітамін В12 (мкг)
2,5
Біотин (мкг)
50
Пантотенова кислота (мг)
6
Калій (мг)
2 000
Хлорид (мг)
800
Кальцій (мг)
800
Фосфор (мг)
700
Магній (мг)
375
Залізо (мг)
14
Цинк (мг)
10
Мідь (мг)
1
Марганець (мг)
2
Флюорид (мг)
3,5
Селен (мкг)
55
Хром (мкг)
40
Молібден (мкг)
50
Йод (мкг)
150
2. Значна кількість вітамінів та мінералів
При визначенні того, чи є значною кількість вітамінів та мінералів у харчовому продукті, слід керуватися такими величинами:
- 15% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься у 100 г або 100 мл, для харчових продуктів, крім напоїв,
- 7,5% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься у 100 мл, - для напоїв, або,
- 15% і більше референсної величини споживання, зазначеної у пункті 1, що міститься в одній порції, якщо паковання містить лише одну порцію,
ЧАСТИНА B - РЕФЕРЕНСНІ ВЕЛИЧИНИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЦІННОСТІ ТА ОКРЕМИХ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН, КРІМ ВІТАМІНІВ ТА МІНЕРАЛІВ (ДОРОСЛІ)
Енергетична цінність або поживна речовина
Референсні величини споживання
Енергетична цінність
8 400 кДж/2 000 ккал
Жири загалом
70 г
Насичені жири
20 г
Вуглеводи
260 г
Цукри
90 г
Білки
50 г
Сіль
6 г
ДОДАТОК XIV
ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ
ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЦІННОСТІ
Енергетична цінність, що її зазначають в інформації про харчовий продукт, обчислюють із використанням таких перевідних коефіцієнтів:
- вуглеводи (крім поліолів),
17 кДж/г - 4 ккал/г
- поліоли,
10 кДж/г - 2,4 ккал/г
- білки,
17 кДж/г - 4 ккал/г
- жири,
37 кДж/г - 9 ккал/г
- тригліцериди (тріацилгліцерини),
25 кДж/г - 6 ккал/г
- спирт (етиловий спирт),
29 кДж/г - 7 ккал/г
- органічні кислоти,
13 кДж/г - 3 ккал/г
- харчові волокна,
8 кДж/г - 2 ккал/г
- еритритол,
0 кДж/г - 0 ккал/г
ДОДАТОК XV
ВИРАЖЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Для надання інформації про поживну цінність харчових продуктів використовують такі одиниці вимірювання, як кілоджоулі (кДж) та кілокалорії (ккал) - для енергетичної цінності, грами (г), міліграми (мг), мікрограми (мкг) - для маси, при цьому порядок представлення інформації, у відповідних випадках, повинен бути таким:
Енергетична цінність
кДж/ккал
жири
г
з них
- насичені,
г
- мононенасичені,
г
- поліненасичені,
г
вуглеводи
г
з них
- цукри,
г
- поліоли,
г
- крохмаль,
г
харчові волокна
г
білки
г
сіль
г
вітаміни та мінерали
одиниці вимірювання, встановлені пунктом 1 частини A додатка XIII
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }