Процедура нотифікації
1. У разі покликання на цю статтю, держава-член, яка вважає за необхідне ухвалити нове законодавство щодо інформації про харчові продукти, повинна заздалегідь повідомляти Комісію та інші держави-члени про інструменти, які вона має намір ухвалити, а також надавати причини, що обґрунтовують їх необхідність.
2. Комісія проводить консультації з Постійним комітетом з харчового ланцюга та здоров’я тварин, створеним згідно зі статтею 58(1) Регламенту (ЄС) № 178/2002, якщо вона вважає, що такі консультації принесуть користь, або на запит держави-члена. У такому разі Комісія забезпечує прозорість такого процесу для всіх стейкхолдерів.
3. Держава-член, яка вважає за необхідне ухвалити нове законодавство щодо інформації про харчові продукти, може ухвалити заплановані інструменти лише через 3 місяці після повідомлення, передбаченого в параграфі 1, за умови, що від Комісії не надійшло негативного висновку.
4. Якщо Комісія надала негативний висновок, та до завершення періоду, зазначеного в параграфі 3 цієї статті, Комісія повинна ініціювати експертну процедуру, зазначену у статті 48(2), для визначення того, чи можуть заплановані інструменти бути імплементовані за умови, якщо необхідно, внесення належних змін до них.
5. Директиву Європейського Парламенту і Ради 98/34/ЄС від 22 червня 1998 року про встановлення процедури для надання інформації в сфері технічних стандартів та регламентів та про правила щодо послуг інформаційного суспільства ( - 13 ) не застосовують до інструментів, що підпадають під процедуру нотифікації, визначену в цій статті.
__________
( - 13 ) ОВ L 204, 21.07.1998, с. 37.