Національні інструменти щодо додаткових обов’язкових даних
1. На додаток до обов’язкового набору даних, зазначеного у статті 9(1) та у статті 10, держави-члени можуть відповідно до процедури, встановленої у статті 45, ухвалити інструменти, що зобов’язують надавати додаткові обов’язкові дані для певних типів або категорій харчових продуктів, якщо це обґрунтовано принаймні одним із такого:
(a) охороною громадського здоров’я;
(b) захистом споживачів;
(c) запобіганням шахрайству;
(d) охороною промислових чи комерційних прав власності, зазначень місця походження, зареєстрованих зазначень походження та запобіганням недобросовісній конкуренції.
2. У спосіб, передбачений параграфом 1, держави-члени можуть запроваджувати інструменти стосовно обов’язкового зазначення країни походження або місця походження харчових продуктів лише у разі, якщо існує доведений зв’язок між певними якісними характеристиками харчового продукту та його походженням. Одночасно з повідомленням про такі інструменти Комісії, держави-члени надають докази того, що більшість споживачів надають такій інформації істотного значення.