Застосовні вимоги
1. Якщо інформацію про харчові продукти, зазначену у статтях 9, 10, надають у добровільному порядку, вона повинна відповідати вимогам, встановленим у секціях 2 та 3 глави IV.
2. Інформація про харчові продукти, що її надають у добровільному порядку, повинна відповідати таким вимогам:
(a) вона не повинна вводити споживачів в оману, як зазначено у статті 7;
(b) вона не повинна бути незрозумілою чи заплутаною для споживача;
(c) вона, у відповідних випадках, повинна базуватися на відповідних наукових даних.
3. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо застосування вимог, зазначених у параграфі 2 цієї статті, стосовно такої інформації, що її надають у добровільному порядку:
(a) інформації про можливу та ненавмисну присутність у харчових продуктах речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість;
(b) інформації, пов’язаної з придатністю харчових продуктів для вживання вегетаріанцями та веганами;
(c) зазначення референсних величин споживання для конкретних груп населення на додаток до референсних величин споживання, визначених у додатку XIII; та
(d) інформації про відсутність чи зменшену присутність глютену в харчових продуктах.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 48(2).
4. Для забезпечення належного інформування споживачів у випадках, коли оператори ринку харчових продуктів надають інформацію про харчові продукти в добровільному порядку, але різними способами, що може заплутувати споживачів або вводити їх в оману, Комісія може шляхом ухвалення делегованих актів відповідно до статті 51 передбачити випадки надання інформації в добровільному порядку додатково до випадків, зазначених у параграфі 3 цієї статті.