Мовні вимоги
1. Без обмеження статті 9(3), обов’язкову інформацію про харчовий продукт наводять мовою, яку легко розуміють споживачі держав-членів, у яких відбувається реалізація харчового продукту.
2. У межах своїх територій держави-члени, у яких відбувається реалізація харчового продукту, можуть обумовлювати, щоб відповідний набір даних подавали більше ніж однією з офіційних мов Союзу.
3. Параграфи 1 та 2 не виключають можливості зазначення набору даних кількома мовами.