Положення для найвіддаленіших регіонів
1. Інвазійні чужорідні види, що становлять загрозу всьому Союзу, не підпадають під дію положень статті 7 або статей 13-20 у найвіддаленіших регіонах.
2. До 2 січня 2017 року кожна держава-член із найвіддаленішими регіонами затверджує для кожного з таких регіонів перелік інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу, після консультацій із такими регіонами.
3. Що стосується інвазійних чужорідних видів, внесених до переліків, зазначених у параграфі 2 цієї статті, у межах відповідних найвіддаленіших регіонів держави-члени можуть застосовувати інструменти, передбачені у статтях 7-9, 13-17, 19 та 20, залежно від випадку. Такі інструменти повинні бути сумісними з ДФЄС, та про них повинна бути повідомлена Комісія згідно з правом Союзу.
4. Держави-члени негайно повідомляють Комісію та інформують інші держави-члени про переліки, зазначені у параграфі 2, та про будь-яке оновлення таких переліків.