Перелік інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу всьому Союзу
1. Комісія за допомогою імплементаційних актів затверджує перелік інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу всьому Союзу («перелік Союзу»), на основі критеріїв, викладених у параграфі 3 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 27(2). Проекти імплементаційних актів подають на розгляд Комітету, зазначеного у статті 27(1), до 2 січня 2016 року.
2. Комісія здійснює комплексний перегляд переліку Союзу принаймні кожні шість років і, у відповідних випадках, оновлює його згідно з процедурою, зазначеною в параграфі 1, шляхом:
(a) включення нових інвазійних чужорідних видів;
(b) вилучення видів з переліку, якщо вони більше не відповідають одному або більше з критеріїв, викладених у параграфі 3.
3. Інвазійні чужорідні види повинні бути внесені до переліку Союзу тільки за умови, що вони відповідають усім таким критеріям:
(a) на основі наявних наукових даних з’ясовано, що вони є чужорідними для території Союзу, за виключенням найвіддаленіших регіонів;
(b) на основі наявних наукових даних з’ясовано, що вони здатні створювати життєздатну популяцію та поширюватись у довкіллі в поточних умовах та в умовах зміни клімату, що її можливо передбачити, у біогеографічному регіоні, що є спільним більше ніж для двох держав-членів, або в одному морському субрегіоні, за виключенням їх найвіддаленіших регіонів;
(c) на основі наявних наукових даних вони ймовірно матимуть суттєвий негативний вплив на біорізноманіття чи пов’язані екосистемні послуги, а також можуть мати суттєвий негативний вплив на здоров’я людини чи на економіку;
(d) проведене відповідно до статті 5(1) оцінювання ризику показало, що запобігання їх проникненню, осіданню чи поширенню вимагає узгодженої дії на рівні Союзу;
(e) ймовірно, що внесення до переліку Союзу буде дієво мінімізувати чи пом’якшувати їхній негативний вплив або запобігати йому.
4. Держави-члени можуть подавати Комісії запити на внесення інвазійних чужорідних видів до переліку Союзу. Такі запити повинні містити всі наведені нижче елементи:
(a) назву виду;
(b) результати оцінювання ризику, проведеного відповідно до статті 5(1);
(c) докази того, що критерії, викладені у параграфі 3 цієї статті, виконані.
5. За відповідних умов у переліку Союзу повинні бути зазначені товари, з якими зазвичай пов’язані інвазійні чужорідні види, та їхні коди комбінованої номенклатури, передбачені Регламентом Ради (ЄЕС) № 2658/87 ( - 22), із зазначенням категорій товарів, що підлягають офіційному контролю відповідно до статті 15 цього Регламенту.
6. Під час затвердження або оновлення переліку Союзу Комісія застосовує критерії, викладені в параграфі 3, з належним урахуванням витрат на імплементацію для держав-членів, вартості бездіяльності, результативності за витратами та соціально-економічних аспектів. До переліку Союзу як пріоритетні входять ті інвазійні чужорідні види, які:
(a) ще не присутні в Союзі або перебувають на ранній стадії інвазії і, швидше за все, матимуть значний негативний вплив;
(b) вже осаджені в Союзі і мають найбільш значний негативний вплив.
7. Під час внесення пропозиції щодо переліку Союзу, Комісія також повинна об’єктивно обґрунтувати, що досягнення цілей цього Регламенту краще забезпечують заходи на рівні Союзу.