Звітування та перегляд
1. До 1 червня 2019 року і відтак кожні шість років держави-члени оновлюють та передають Комісії таке:
(a) опис, чи його оновлену версію, системи нагляду на основі статті 14 та офіційної системи контролю за чужорідними видами, що потрапляють на території Союзу, на основі статті 15;
(b) інформацію про розповсюдження інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу всьому Союзу, або регіональну загрозу згідно зі статтею 11(2), присутніх на їхній території, у тому числі інформацію, що стосується міграційних та репродуктивних закономірностей;
(c) інформацію про види, які вважаються інвазійними чужорідними видами, що становлять загрозу для держави-члена, на підставі статті 12(2);
(d) плани дій, зазначені у статті 13(2);
(e) зведену інформацію, що охоплює всю національну територію, щодо заходів з викорінення, вжитих згідно зі статтею 17, заходів з управління, що їх виконують згідно зі статтею 19, їхню дієвість та їхній вплив на нецільові види;
(f) кількість дозволів, зазначених у статті 8, та мету, з якою їх було надано;
(g) інформацію про заходи, вжиті для інформування громадськості щодо присутності інвазійних чужорідних видів та щодо будь-яких який дій, вжиття яких вимагають від громадян;
(h) інспектування, що їх вимагають положення статті 8(8); та
(i) інформацію про видатки на дії, вчинені на дотримання цього Регламенту, за їх наявності.
2. До 5 листопада 2015 року держави-члени повинні повідомити Комісію та поінформувати інші держави-члени про компетентні органи, відповідальні за застосування цього Регламенту.
3. До 1 червня 2021 року Комісія повинна переглянути застосування цього Регламенту, у тому числі перелік Союзу, плани дій, зазначені у статті 13(2), систему нагляду, митний контроль, зобов’язання щодо викорінення та зобов’язання щодо управління, і внести на розгляд Європейського Парламенту і Ради звіт, який може бути поданий у супроводі законодавчих пропозицій щодо внесення змін у цей Регламент, у тому числі змін до переліку Союзу. Такий перегляд також включає перевірку дієвості імплементаційних положень щодо інвазійних чужорідних видів, що становлять регіональну загрозу, потреби і технічної здійсненності внесення видів, що є корінними на території Союзу, до переліку Союзу, а також з приводу того, чи підвищення дієвості планів дій та інструментів, що їх запроваджують держави-члени, потребує подальшої гармонізації.
4. Комісія за допомогою імплементаційних актів визначає технічні формати звітування, щоб спростити та оптимізувати для держав-членів процедуру виконання обов’язку звітування стосовно інформації відповідно до параграфа 1 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 27(2).