Співпраця та координація
1. Держави-члени під час виконання своїх зобов’язань за цим Регламентом докладають усіх зусиль, щоб забезпечувати тісну координацію з усіма відповідними державами-членами, і, якщо це практично та доцільно, використовувати існуючі споруди, створені в рамках регіональних та міжнародних договорів. Зокрема, відповідні держави-члени докладають зусиль, щоб забезпечувати координацію з іншими державами-членами, яких об’єднують:
(a) спільні морські субрегіони згідно зі статтею 4(2) Директиви 2008/56/ЄС, що стосується морських видів;
(b) спільний біогеографічний регіон згідно з пунктом (iii) пункту (c) статті 1 Директиви 92/43/ЄЕС, що стосується неморських видів;
(c) спільні кордони;
(d) один річковий басейн згідно з пунктом (13) статті 2 Директиви 2000/60/ЄС, що стосується прісноводних видів; або
(e) будь-який інший спільний інтерес.
На запит заінтересованої держави-члена, Комісія вчиняє дії зі сприяння координації.
2. Держави-члени, під час виконання своїх зобов’язань за цим Регламентом, докладають зусиль, щоб у відповідних випадках співпрацювати з третіми країнами, у тому числі шляхом використання існуючих споруд, створених у рамках регіональних та міжнародних договорів, з метою досягнення цілей цього Регламенту.
3. Держави-члени можуть також застосовувати положення, такі як ті, що зазначені в параграфі 1 цієї статті, щоб забезпечувати координацію та співпрацю з іншими відповідними державами-членами стосовно інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу Союзу, ідентифікованих у національних переліках, затверджених згідно зі статтею 12(1). Держави-члени можуть також запровадити механізми співпраці на належному рівні для таких інвазійних чужорідних видів. Такі механізми можуть включати обмін інформацією та даними, плани дій щодо шляхів проникнення та обмін найкращими практиками управління, контролю та викорінення інвазійних чужорідних видів, системи раннього оповіщення та програми, пов’язані з підвищенням обізнаності громадськості чи освітою.