Офіційний контроль
1. До 2 січня 2016 року в держав-членів повинні з’явитися споруди у повністю робочому стані для здійснення офіційного контролю, необхідного для запобігання навмисному введенню на територію Союзу інвазійних чужорідних видів, що загрожують усьому Союзу. Такий офіційний контроль застосовується до категорій товарів, що входять до кодів комбінованої номенклатури, наведених у переліку Союзу, відповідно до статті 4(5).
2. Компетентні органи проводять належний контроль на основі ризику для товарів, обумовлених у параграфі 1 цієї статті, який дозволяє пересвідчитися, що:
(a) вони не входять до переліку Союзу; або
(b) на них поширюється чинний дозвіл, як це зазначено у статті 8.
3. Контроль, зазначений у параграфі 2 цієї статті, що складається з документальних, ідентифікаційних та, якщо необхідно, фізичних перевірок, відбувається під час введення на територію Союзу товарів, зазначених у параграфі 1 цієї статті. Якщо правом Союзу щодо офіційного контролю вже передбачені конкретні заходи офіційного контролю на прикордонних пунктах згідно з Регламентом (ЄС) № 882/2004 та директивами 91/496/ЄЕС і 97/78/ЄС чи на пунктах пропуску згідно з Директивою 2000/29/ЄС для категорій товарів, зазначених у параграфі 1 цієї статті, держави-члени покладають відповідальність за проведення контролю, зазначеного в параграфі 2 цієї статті, на компетентні органи, яким доручено завдання проводити такі заходи контролю згідно зі статтею 4 Регламенту (ЄС) 882/2004 чи з пунктом (g) статті 2(1) Директиви 2000/29/ЄС.
4. Опрацювання товарів, зазначених у параграфі 1, у вільних митних зонах чи вільних митних складах та поміщення їх під митні процедури випуску для вільного обігу, транзиту, митного зберігання, перероблення на митній території, перероблення під митним контролем та тимчасовий ввіз вимагає надання митним органам таких декларацій:
(a) відповідного в’їзного документа, належним чином заповненого компетентними органами, зазначеними в параграфі 3 цієї статті, що підтверджує виконання умов, зазначених у параграфі 2 цієї статті, у випадках, коли заходи контролю проведені на прикордонних пунктах згідно з Регламентом (ЄС) № 882/2004 і директивами 91/496/ЄЕС та 97/78/ЄС чи на пунктах пропуску згідно з пунктом (j) статті 2(1) Директиви 2000/29/ЄС. Зазначені в ньому митні процедури повинні бути дотримані; або
(b) якщо товари не підлягають офіційному контролю згідно з правом Союзу, інше документальне підтвердження того, що заходи контролю були проведені із задовільними результатами, та сформований на його основі в’їзний документ.
Такі документи також можуть бути подані в електронній формі.
5. Якщо в результаті контролю встановлено факти недотримання цього Регламенту:
(a) митні органи повинні призупинити поміщення під митні процедури або затримати товари;
(b) компетентні органи, зазначені у параграфі 3, повинні затримати товари.
У разі затримання товарів, їх зберігання довіряють компетентному органу, відповідальному за застосування цього Регламенту. Такий орган провадить діяльність згідно з національним законодавством. Держави-члени можуть делегувати окремі функції іншим органам.
6. Витрати, виниклі під час проведення перевірки, а також у результаті будь-якого недотримання вимог, покривають коштом фізичної або юридичної особи на території Союзу, яка завезла товари на територію Союзу, за винятком випадків, коли відповідна держава-член визначить інакше.
7. Держави-члени запроваджують процедури для забезпечення обміну відповідною інформацією та ефективної й дієвої координації та співпраці між усіма органами, залученими до перевірки, зазначеної в параграфі 2.
8. Комісія, разом з усіма державами-членами, розробляє на основі найкращих практик настанови та навчальні програми, щоб сприяти ідентифікації та виявленню інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу Союзу, а також проведенню ефективних та дієвих заходів контролю.
9. У разі надання дозволів згідно зі статтею 8, у митній декларації або відповідних повідомленнях на адресу прикордонного пункту повинен бути вказаний чинний дозвіл, що охоплює заявлені товари.