Припинення без запровадження заходів; запровадження остаточних мит
1. Якщо скаргу відкликано, провадження може бути припинено, якщо тільки таке припинення не суперечить інтересам Співтовариства.
2. Якщо після проведення консультацій запровадження захисних заходів не визнано необхідним і в рамках Дорадчого комітету не висунуто заперечень, розслідування або провадження припиняються. У всіх інших випадках Комісія негайно направляє Раді звіт про результати консультацій разом із пропозицією про припинення провадження. Провадження вважається припиненим, якщо протягом місяця Рада не приймає іншого рішення, голосуючи кваліфікованою більшістю.
3. Відносно провадження, ініційованого у відповідності з частиною 9 статті 5, шкода, як правило, вважається незначною, якщо обсяг відповідного імпорту менше обсягів, встановлених у частині 7 статті 5. Те ж провадження невідкладно припиняється, якщо встановлено, що демпінгова маржа становить менше 2%, виражених як процентне відношення до експортної ціни, за умови, що припиняється тільки те розслідування, де маржа становить менше 2% для індивідуальних експортерів, вони залишаються предметом провадження і у їх відношенні може бути відкрите нове провадження і повторне розслідування в ході будь-якого наступного перегляду, здійснюваного відносно відповідної країни у відповідності зі статтею 11.
4. Якщо остаточно встановлені факти свідчать про наявність демпінгу і викликаної ним шкоди, і в інтересах Співтовариства здійснити втручання у відповідності зі статтею 21, Рада запроваджує остаточне антидемпінгове мито, голосуючи за пропозицією, поданою Комісією після проведення консультацій в рамках Дорадчого комітету. Пропозиція приймається Радою, якщо вона не вирішить відхилити пропозицію простою більшістю, протягом одного місяця після подання пропозиції Комісією. Якщо діють попередні заходи, пропозиція про запровадження остаточних заходів подається не пізніше ніж через місяць до завершення терміну чинності таких мит. Рівень антидемпінгового мита не перевищує встановлену демпінгову маржу, але він повинен бути нижчим за неї, якщо таке менше мито достатнє для усунення шкоди для промисловості Співтовариства.
5. Антидемпінгове мито запроваджується відносно імпорту продукту із всіх джерел, по відношенню до яких встановлено демпінг і нанесення шкоди, у доцільних для кожного випадку розмірах і на недискримінаційній основі, за винятком тих джерел, у відношенні яких відповідно до положень цього Регламенту прийнято зобов'язання. Регламент, який запроваджує мито, визначає мито для кожного постачальника або, якщо це непрактично, і, як загальне правило у випадках застосування пункту (а) частини 7 статті 2, для відповідної країни, що експортує.
Водночас, при застосуванні пункту (а) частини 7 статті 2 індивідуальні мита диференціюються для експортерів, які можуть довести, на основі належним чином обґрунтованих скарг, що:
(a) у випадку повної або часткової приналежності фірми іноземним власникам, або у випадку спільного підприємства, експортери вільні в репатріації капіталу і прибутків;
(b) вільно визначаються експортні ціни і кількості, а також умови продажу;
(c) більшість часток у статутному капіталі належать приватним особам; державні службовці, що представлені в раді директорів або займають ключові управлінські посади, становлять меншість, або повинно бути продемонстроване, що не дивлячись на це, компанія є достатньо незалежною від державного втручання;
(d) обмінний курс установлюється на основі ринкового курсу; і
(e) державне втручання не є таким, що дозволяє обхід заходів при диференціації ставок мит для індивідуальних експортерів.
6. Якщо Комісія обмежила свій розгляд у відповідності зі статтею 17, будь-яке антидемпінгове мито, застосовуване до імпортних поставок від експортерів або виробників, які заявили про себе у відповідності зі статтею 17, але не були включені до розгляду, не перевищує середньозваженої демпінгової маржі, установленої відносно сторін, що брали участь у моделюванні. Для цілей цієї частини Комісія не бере до уваги будь-які нульові або мінімальні маржі і маржі, встановлені за обставин, вказаних у статті 18. Індивідуальні мита застосовуються до імпортних поставок від будь-якого експортера або виробника, якому наданий індивідуальний режим, як передбачено у статті 17.