1. Кожен утримувач тварин, за винятком перевізника, повинен вести актуальний реєстр, що містить принаймні інформацію, перелічену в секції B додатка.
2. Держави-члени можуть вимагати від утримувачів заносити до реєстру, зазначеного в параграфі 1, додаткову інформацію на додаток до інформації, переліченої в секції B додатка.
3. Реєстр ведуть у паперовій або електронній формі у форматі, затвердженому компетентним органом, і він повинен бути доступний у будь-який час у господарстві та компетентному органу за його запитом протягом мінімального періоду, визначеного компетентним органом, при цьому такий період не може становити менше ніж три роки.
4. Як відступ від параграфа 1, реєстр інформації, яка вимагається згідно з секцією B додатка, є необов’язковим у будь-якій державі-члені, у якій функціонує централізована комп’ютерна база даних, яка вже містить таку інформацію.
5. Кожен утримувач надає компетентному органу за його запитом усю інформацію стосовно походження, ідентифікації та, у відповідних випадках, призначення тварин, якими утримувач володів та яких він утримував, транспортував, реалізовував або забивав протягом останніх трьох років.
6. Держави-члени надають одна одній та Комісії модель реєстру господарства, яку вони використовують на своїй території, а також, за наявності, надають інформацію про надані відступи від положень параграфа 1.