Моніторинг на місцях
1. Якщо Комісія має серйозні сумніви щодо виконання рішень не висувати заперечень, позитивних рішень або умовних рішень щодо індивідуальної допомоги, відповідна держава-член, після надання їй можливості подати коментарі, дозволяє Комісії здійснювати моніторингові візити на місця.
2. З метою перевірки дотримання відповідного рішення, уповноважені Комісією посадові особи мають право:
(a) заходити до будь-яких приміщень і на територію відповідного суб’єкта господарювання;
(b) просити надання усних пояснень на місці;
(c) перевіряти бухгалтерію та інші реєстри господарських операцій і знімати копії або вимагати їх надання.
За потреби Комісії можуть допомагати незалежні експерти.
3. Комісія заздалегідь у письмовій формі інформує відповідну державу-член про моніторинговий візит на місця та надає їй ідентифікаційні дані уповноважених посадових осіб та експертів. Якщо держава-член має належним чином обґрунтовані заперечення щодо експертів, яких обрала Комісія, експертів призначають за спільним погодженням із державою-членом. Посадові особи Комісії й експерти, вповноважені здійснювати моніторингові візити на місця, повинні пред’явити письмовий дозвіл із зазначенням предмета та мети візиту.
4. Під час проведення моніторингових візитів можуть бути присутні посадові особи, уповноважені державою-членом, на території якої здійснюють моніторинговий візит.
5. Комісія повинна надати державі-члену копію будь-якого звіту, складеного за результатами моніторингового візиту.
6. Якщо суб’єкт господарювання чинить опір проведенню моніторингового візиту за рішенням Комісії згідно з цією статтею, відповідна держава-член повинна надати посадовим особам і уповноваженим Комісією експертам допомогу, необхідну для надання їм змоги проведення моніторингового візиту.