Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(a) «допомога» означає будь-який захід, що відповідає всім критеріям, установленим у статті 107(1) ДФЄС;
(b) «чинна допомога» означає:
(i) без обмеження положень статей 144 та 172 Акта про вступ Австрії, Фінляндії та Швеції; пункту 3 і доповнення додатка IV до Акта про приєднання Чеської Республіки, Естонії, Кіпру, Латвії, Литви, Угорщини, Мальти, Польщі, Словенії та Словаччини; пунктів 2 та 3(b) і доповнення додатка V до Акта про приєднання Болгарії та Румунії; пунктів 2 та 3(b) і доповнення додатка IV до Акта про приєднання Хорватії, будь-яку допомогу, що існувала до набуття чинності ДФЄС у відповідних державах-членах, а саме схеми допомоги й індивідуальну допомогу, впроваджені до набуття чинності ДФЄС у відповідних державах-членах і все ще застосовні;
(ii) дозволену допомогу, а саме схеми допомоги й індивідуальну допомогу, на які надано дозвіл Комісії чи Ради;
(iii) допомогу, яку вважають такою, що на неї було надано дозвіл згідно зі статтею 4(6) Регламенту (ЄС) № 659/1999, статтею 4(6) цього Регламенту або до набуття чинності Регламентом (ЄС) № 659/1999, але відповідно до цієї процедури;
(iv) допомогу, яку вважають чинною допомогою згідно зі статтею 17 цього Регламенту;
(v) допомогу, яку вважають чинною допомогою, оскільки можна встановити, що на момент її впровадження вона не становила допомогу, але в подальшому стала допомогою внаслідок розвитку внутрішнього ринку, не зазнавши змін з боку держави-члена. Якщо певні заходи стають допомогою в результаті лібералізації законодавством Союзу тієї чи іншої діяльності, такі заходи не вважають чинною допомогою після дати, встановленої для лібералізації;
(c) «нова допомога» означає всю допомогу, а саме схеми допомоги й індивідуальну допомогу, які не є чинною допомогою, включно зі змінами до чинної допомоги;
(d) «схема допомоги» означає будь-який акт, на основі якого суб’єктам господарювання, визначеним у такому акті загальним та абстрактним чином, може бути надано індивідуальну допомогу без потреби в додаткових імплементаційних заходах, та будь-який акт, на основі якого одному чи декільком суб’єктам господарювання може бути надано допомогу, не пов’язану з конкретним проектом, на невизначений строк та/або в невизначеному розмірі;
(e) «індивідуальна допомога» означає допомогу, яку не надають на основі схеми допомоги, а також надання допомоги, що підлягає нотифікації, на основі схеми допомоги;
(f) «незаконна допомога» означає нову допомогу, впроваджену всупереч статті 108(3) ДФЄС;
(g) «неналежне використання допомоги» означає допомогу, що її отримувач допомоги використовує всупереч рішенню, ухваленому згідно зі статтею 4(3) чи статтею 7(3) або (4) Регламенту (ЄС) № 659/1999, або статтею 4(3) чи статтею 9(3) або (4) цього Регламенту;
(h) «заінтересована сторона» означає будь-яку державу-член і будь-яку особу, суб’єкта господарювання чи об’єднання суб’єктів господарювання, інтереси яких можуть зазнати впливу від надання допомоги, зокрема отримувача допомоги, суб’єктів господарювання-конкурентів та професійні асоціації.