Закриття рибальських промислів державами-членами
1. Кожна держава-член повинна встановити дату, з якої:
(а) улови запасу або групи запасів, на які поширюється квота, здійснені рибальськими суднами, що ходять під її прапором, необхідно вважати такими, що вичерпали таку квоту;
(b) максимально допустиме промислове зусилля на знаряддя лову або вид рибальства та на географічний район, що застосовується до всіх або до групи рибальських суден, що ходять під її прапором, повинно вважатися досягнутим.
2. З дати, зазначеної в параграфі 1, обумовлена держава-член повинна заборонити промисел запасів або групи запасів, на які вичерпано квоту, щодо релевантного виду рибальства або під час перевезення релевантного знаряддя лову у географічному районі, де досягнуто рівня максимально допустимого промислового зусилля всіма або частиною рибальських суден, що ходять під її прапором, та зокрема зберігання на борту, перевантаження, переміщення та вивантаження риби, отриманої після такої дати, та повинна вирішити щодо дати, до якої дозволено перевантаження, передання та вивантаження або оформлення остаточних декларацій уловів.
3. Рішення, зазначене в параграфі 2, повинно бути опубліковане державами-членами та негайно повідомлене Комісії. Вона повинна бути опублікована в Офіційному віснику Європейського Союзу (серія C) і на публічному веб-сайті Комісії. З дати опублікування такого рішення обумовленою державою-членом, держави-члени повинні забезпечувати, щоб в їхніх водах та на їхній території рибальські судна або група рибальських суден, що ходять під прапором обумовленої держави-члена, не зберігали на борту, не перевантажували, не переміщували та не вивантажували на берег ані рибу релевантного ґатунку, ані, за наявності на борту обумовлених знарядь лову у релевантних географічних районах, будь-яку рибу.
4. Комісія повинна, за допомогою електронних засобів, надавати державам-членам доступ до повідомлень, отриманих відповідно до цієї статті.