1. Установи або організації, зазначені у статтях 43 та 44, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати вироби, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеними статтями, повинні повідомити про це компетентні органи.
2. Стосовно виробів, що залишаються у володінні установ або організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу виробу та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.
Стосовно виробів, які установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтями 43 і 44, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу виробів і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.