1. Якщо у зв’язку з професійними зобов’язаннями відповідна особа залишає третю країну, де вона мала своє звичайне місце проживання, не встановлюючи при цьому своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства, хоча й має намір зрештою це зробити, компетентні органи можуть дозволити ввезення особистого майна, яке особа переміщує на зазначену територію з цією метою, без сплати мит.
2. Ввезення особистого майна, зазначеного в параграфі 1, без сплати мит дозволене відповідно до умов, викладених у статтях 3-8, за умови що:
(a) періоди, встановлені у статті 4(a) та параграфі 1 статті 7, обчислюють із дати, коли особисте майно ввезене на митну територію Співтовариства;
(b) період, зазначений у статті 8(1), обчислюють із дати, коли відповідна особа фактично встановлює своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства.
3. Ввезення особистого майна без сплати мит також залежить від прийняття відповідною особою зобов’язання щодо встановлення нею свого звичайного місця проживання на митній території Співтовариства протягом періоду, встановленого компетентними органами відповідно до обставин. Компетентні органи можуть вимагати, щоб таке зобов’язання супроводжувалося гарантією, форму та розмір якої визначають такі компетентні органи.