Наукова підтримка
1. Кожна держава-член забезпечує наявність достатньої незалежної наукової підтримки шляхом надання компетентним органам у відповідь на їхній запит:
(a) науково-технічних експертних знань стосовно затвердження боєнь, як зазначено в статті 14(2), та розробки нових методів оглушення;
(b) наукових висновків стосовно наданих виробниками інструкцій з експлуатації та технічного обслуговування обладнання для знерухомлення та оглушення;
(c) наукових висновків стосовно настанов щодо належної практики, розроблених у межах її території для цілей цього Регламенту:
(d) рекомендацій для цілей цього Регламенту, зокрема стосовно здійснення інспектувань та аудитів;
(e) висновків щодо спроможності та придатності окремих органів та суб’єктів дотримуватися вимог, встановлених у статті 21(2).
2. Наукова підтримка може бути надана через мережу, за умови виконання всіх завдань, перерахованих у параграфі 1, стосовно всіх відповідних заходів, яких вживають у відповідній державі-члені.
Для цієї мети кожна держава-член повинна визначити єдиний контактний пункт та оприлюднити його через мережу Інтернет. Такий контактний пункт повинен відповідати за обмін науково-технічною інформацією та найкращими практиками стосовно імплементації цього Регламенту з аналогічними контактними пунктами та Комісією.