1. Як доказ статусу походження товарів з Європейського Союзу слугує наступне:
(a) пред'явлення сертифіката форми EUR.1, зразок якого надається в Додатку 21, або
(b) пред'явлення декларації на інвойсі, текст якої надається в Додатку 18. Декларація на інвойсі, може бути складена будь-яким експортером стосовно партій товару, що походить з Європейського Союзу, загальна вартість яких не перевищує 6000 євро, або уповноваженим експортером, зареєстрованим у Європейському Союзі.
2. Експортер або його вповноважений представник зазначає в графі 2 сертифіката форми EUR.1 наступні дані: "GSP beneficiary countries" та"EU" або "Pays beneficiaires du SPG" та "UE" ("країни-бенефіціари ГСП" та "ЄС" по-англійському або по-французькому, відповідно).
3. Положення цього Розділу, що стосуються видачі, використання й подальшої перевірки сертифікатів походження форми "A", з відповідними змінами застосовуються до сертифікатів форми EUR.1 та, крім положень, що стосуються їхньої видачі, до декларацій на інвойсі.
4. Митні органи Держав-учасниць можуть дозволити будь-якому експортерові (далі - "уповноважений експортер"), що часто поставляє товари, походженням з Європейського Союзу, у рамках системи двосторонньої кумуляції, надавати декларацію на інвойсі незалежно від вартості відповідних товарів, якщо такий експортер надасть митним органам переконливі гарантії, необхідні для підтвердження:
(a) статусу походження товарів й
(b) дотримання інших вимог, що діють в даній Державі-учасниці.
5. Митні органи можуть надавати експортерові статус уповноваженого експортера за умови дотримання таким експортером встановлених ними вимог. Митні органи присвоюють уповноваженому експортерові номер митного дозволу, який він повинен буде зазначати в декларації на інвойсі.
6. Митні органи зобов'язані контролювати використання уповноваженим експортером такого дозволу й мають право в будь-який час відкликати його.
Дозвіл відкликається митними органами в кожному з наступних випадків:
(a) уповноважений експортер більше не надає гарантій, зазначених у параграфі 4;
(b) уповноважений експортер не виконує умов, зазначених у параграфі 5;
(c) уповноважений експортер використовує дозвіл іншим неналежним чином.
7. Уповноважений експортер не зобов'язаний підписувати декларацію на інвойсі, якщо він надасть митним органам лист, у якому буде зазначено, що уповноважений експортер приймає на себе всю відповідальність за будь-яку оформлену ним декларацію на інвойсі. Маючи такий лист, митні органи будуть вважати, що декларація підписана.