1. В порядку відхилення від положень Статті 76 та з урахуванням параграфів 2 та 3 цієї Статті, матеріали іноземного походження, які, відповідно до вимог Переліку, що міститься в Додатку 13а, не підлягають використанню у виробництві певного продукту, можуть використовуватися в його виробництві за умови, що їх маса нетто або загальна вартість у складі даного продукту не перевищують, відповідно:
(a) 15% від маси продукту, якщо він підпадає під коди, перераховані в Главах 2 та 4-24 Гармонізованої системи, за виключенням перероблених продуктів рибальства, зазначених в Главі 16;
(b) 15% від ціни франко-завод готового товару, якщо він підпадає під будь-які інші коди, за виключенням продуктів, що підпадають під товарні групи, перераховані в Главах 50-63 Гармонізованої системи, на які розповсюджуються допустимі відхилення, зазначені в Примітках 6 і 7 Частини I Додатку 13a.
2. Відхилення, описане вище в параграфі 1, не є підставою для перевищення яких-небудь відсоткових значень, в яких виражається максимально допустимий вміст матеріалів іноземного походження, зазначених в переліку Додатку 13a.
3. Параграфи 1 та 2 не відносяться до продуктів, повністю отриманих в країні-бенефіціарі в значенні, передбаченому Статтею 75. Однак, без обмеження для застосування Статтею 78 та 80(2), допустимі відхилення, що згадуються в даних параграфах, застосовуються до сукупності усіх іноземних матеріалів, використаних у виробництві продукту, згідно Додатку 13a (по відношенню до даного продукту), та мають бути повністю отриманими у відповідній країні-бенефіціарі.