Спроможність здійснення нагляду
1. Держави-члени можуть призначати один або більше суб’єктів компетентними органами в межах такої держави-члена з необхідними повноваженнями та визначеними обов’язками для здійснення сертифікації та нагляду за особами та організаціями, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил.
Системи адміністрації та управління компетентних органів держав-членів і Агентства повинні відповідати вимогам, зазначеним у додатку II.
2. Якщо держава-член призначає більше ніж один суб’єкт компетентним органом:
(a) сфери компетенції кожного компетентного органу повинні бути чітко визначені в контексті обов’язків та географічних обмежень; та
(b) між такими суб’єктами повинна бути встановлена координація для забезпечення ефективного нагляду за всіма організаціями і особами, які підпадають під дію Регламенту (ЄС) № 216/2008 та його імплементаційних правил, у межах їхніх відповідних сфер компетенції.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи мали необхідні можливості для забезпечення нагляду за особами та організаціями, які підпадають під дію їхніх програм нагляду, у тому числі достатні ресурси для виконання вимог цього Регламенту.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб персонал компетентного органу не виконував наглядової діяльності за наявності доказів того, що її виконання може безпосередньо або опосередковано спричинити конфлікт інтересів, зокрема якщо це пов’язано з родинним чи фінансовим інтересом.
5. Персонал, призначений компетентним органом здійснювати сертифікацію та/або нагляд, повинен мати повноваження, щоб виконувати щонайменше такі завдання:
(a) проводити перевірки записів, даних, процедур та будь-яких інших матеріалів, релевантних для здійснення сертифікації та/або нагляду;
(b) робити копії або витяги з таких записів, даних, процедур та інших матеріалів;
(c) вимагати надання усних пояснень на місці;
(d) мати доступ до відповідних приміщень, експлуатаційних майданчиків та транспортних засобів;
(e) проводити аудити, розслідування, оцінювання, інспектування, у тому числі інспектування на пероні та інспектування без попереднього повідомлення;
(f) вживати або ініціювати вжиття заходів правозастосування у відповідних випадках.
6. Завдання, визначені у параграфі 5, повинні виконуватися згідно з правовими положеннями відповідної держави-члена.