Установки з низьким обсягом викидів
1. Компетентний орган може дозволити оператору подати спрощений план моніторингу згідно зі статтею 13 за умови, що він управляє установкою з низьким обсягом викидів.
Перший підпараграф не застосовують до установок, де провадять діяльність, до якої включено N 2 O, відповідно до додатка I до Директиви 2003/87/ЄС.
2. Для цілей першого підпараграфа параграфа 1 установку вважають установкою з низьким обсягом викидів, якщо виконано щонайменше одну з таких умов:
(a) середньорічний обсяг викидів такої установки, повідомлений у верифікованих звітах про викиди за торговельний період, що безпосередньо передує поточному торговельному періоду, за винятком CO 2 , що походить з біомаси, та перед відніманням переміщеного CO 2 , був менший ніж 25000 тонн еквіваленту CO 2 на рік;
(b) показник середньорічного обсягу викидів, згаданий у пункті (a), відсутній або більше не може застосовуватися через зміни у межах установки або зміни в умовах функціонування установки, але річний обсяг викидів такої установки, за винятком CO 2 , що походить з біомаси, та перед відніманням перенесеного CO 2 , у наступні п’ять років буде, на основі методу консервативного оцінювання, менший ніж 25000 тонн еквіваленту CO 2 на рік.
3. Оператор установки з низьким обсягом викидів не зобов’язаний подавати супровідні документи, згадані у третьому підпараграфі статті 12(1), та звітувати про вдосконалення, як зазначено у статті 69(4).
4. Як відступ від статті 27, оператор установки з низьким обсягом викидів може визначати кількість палива або матеріалу шляхом використання наявних та задокументованих даних про закупівлю та очікуваних змін у запасах. До оператора також не застосовують вимогу надати компетентному органу оцінку невизначеності, згадану в статті 28(2).
5. До оператора установки з низьким обсягом викидів не застосовують вимогу статті 28(2) визначити дані про запаси станом на початок та кінець звітного періоду, якщо сховища можуть вміщувати щонайменше 5 % річного обсягу споживання палива або матеріалу за звітний період, щоб включити відповідну невизначеність в оцінку невизначеності.
6. Як відступ від статті 26(1), оператор установки з низьким обсягом викидів може застосувати щонайменше рівень 1 для цілей визначення даних про діяльність та коефіцієнтів перерахунку для всіх вихідних джерел, окрім випадків, коли вищої точності можна досягти без додаткових витрат, без підтвердження того, що застосування вищих рівнів є технічно нездійсненним або призвело б до необґрунтованих витрат.
7. Для цілей визначення коефіцієнтів перерахунку на основі аналізів відповідно до статті 32 оператор установки з низьким обсягом викидів може використовувати будь-яку лабораторію, що є технічно компетентною та спроможною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур, і надає підтвердження вжиття заходів із забезпечення якості, як зазначено у статті 34(3).
8. Якщо установка з низьким обсягом викидів, що підпадає під спрощений моніторинг, виходить за межі порогового значення, згаданого у параграфі 2, у будь-якому календарному році, її оператор повинен повідомити про це компетентний орган без зайвих зволікань.
Оператор подає без зайвих зволікань істотні зміни у плані моніторингу в розумінні пункту (b) статті 15(3) компетентному органу на затвердження.
Проте компетентний орган дозволяє оператору продовжувати спрощений моніторинг за умови, що такий оператор підтвердить компетентному органу, що порогове значення, згадане в параграфі 2, не було перевищено протягом останніх п’яти звітних періодів та не буде перевищено у наступних звітних періодах.