Уставні значення коефіцієнтів перерахунку
1. Якщо оператор визначає коефіцієнти перерахунку як уставні значення, він повинен відповідно до вимоги щодо застосовного рівня, як викладено в додатках II і VI, використовувати одне з таких значень:
(a) стандартні коефіцієнти та стехіометричні коефіцієнти, зазначені в додатку VI;
(b) стандартні коефіцієнти, що їх використовує держава-член для подання своєї національної інвентаризації до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;
(c) узгоджені з компетентним органом значення з довідкової літератури, у тому числі опубліковані компетентним органом стандартні коефіцієнти, які сумісні з коефіцієнтами, згаданими в пункті (b), але є репрезентативними для більш фрагментованих джерел потоків палива;
(d) значення, вказані та гарантовані постачальником матеріалу, якщо оператор може підтвердити уповноваженому органу, що вміст вуглецю з довірчим інтервалом 95 % не перевищує 1 %;
(e) значення на основі проведених у минулому аналізів, якщо оператор може довести компетентному органу, що такі значення репрезентативні для майбутніх партій такого самого матеріалу.
2. Оператор вказує всі уставні значення, що їх використовують у плані моніторингу.
Якщо уставні значення змінюються щороку, оператор вказує авторитетне застосовне джерело такого значення у плані моніторингу.
3. Компетентний орган може затвердити зміну уставних значень для коефіцієнта перерахунку в плані моніторингу відповідно до статті 15(2) лише у разі, якщо оператор надасть докази, що нові уставні значення забезпечать точніше визначення викидів.
4. За заявкою оператора компетентний орган може дозволити визначити чисту теплотворну здатність та коефіцієнти викидів палива за допомогою тих самих рівнів, що є необхідними для стандартного комерційного палива, за умови що оператор надаватиме щонайменше раз на три роки докази того, що протягом останніх трьох років досягнуто інтервалу 1 %.