Моніторинг
1. Якщо держава-член відповідно має намір надати суб’єкту господарювання допомогу de minimis за цим Регламентом, вона повинна письмово поінформувати такого суб’єкта господарювання про очікувану суму допомоги, виражену у валовому еквіваленті гранта, про послугу, що становить загальноекономічний інтерес, стосовно якої її буде надано, а також про те, що така допомога буде допомогою de minimis , із чітким покликанням на цей Регламент, зазначенням його назви та покликанням на публікацію в Офіційному віснику Європейського Союзу . Якщо допомогу de minimis за цим Регламентом надано різним суб’єктам господарювання на основі схеми, і в рамках такої схеми відповідним суб’єктам господарювання надано різні суми індивідуальної допомоги, відповідна держава-член може вирішити виконувати зазначене зобов’язання шляхом повідомлення суб’єктів господарювання про фіксовану суму, що відповідає максимальній сумі допомоги, яку буде надано за такою схемою. У такому випадку, фіксовану суму використовують, щоб визначити, чи дотримано граничного розміру, встановленого в статті 2(2). Перед наданням допомоги держава-член також повинна отримати від суб’єкта господарювання, який надає послугу, що становить загальноекономічний інтерес, декларацію, в письмовій чи електронній формі, про будь-яку іншу допомогу de minimis , отриману за цим Регламентом чи іншими регламентами про допомогу de minimis протягом попередніх двох фінансових років і поточного фінансового року.
Держава-член повинна надавати нову допомогу de minimis за цим Регламентом лише після того, як переконається в тому, що загальна сума допомоги de minimis , наданої відповідному суб’єкту господарювання, не перевищить граничний розмір, встановлений у статті 2(2), і що дотримано правил кумуляції, зазначених у статті 2(6), (7) та (8).
2. Якщо держава-член створила центральний реєстр допомоги de minimis , який містить повну інформацію про всю допомогу de minimis , надану суб’єктам господарювання, які надають послуги, що становлять загальноекономічний інтерес, будь-яким органом в межах такої держави-члена, перший підпараграф параграфа 1 припиняють застосовувати з моменту, коли такий реєстр охопить період у три роки.
3. Держави-члени повинні документувати і збирати всю інформацію щодо застосування цього Регламенту. Такі документи повинні містити всю інформацію, необхідну, щоб продемонструвати дотримання умов цього Регламенту. Документи щодо індивідуальної допомоги de minimis зберігають протягом 10 фінансових років від дати надання допомоги. Документи щодо схеми допомоги de minimis зберігають протягом 10 років з дати останнього надання індивідуальної допомоги за такою схемою. За письмовим запитом відповідна держава-член повинна надати Комісії протягом 20 робочих днів чи довшого строку, зазначеного в такому запиті, всю інформацію, яку Комісія вважає необхідною для того, щоб оцінити, чи було дотримано умов цього Регламенту і, зокрема, загальну суму допомоги de minimis за цим Регламентом та будь-якими іншими регламентами про допомогу de minimis , що її отримав будь- який суб’єкт господарювання.