Повноваження надавати право невиконання
1. Національні регулятори можуть на вимогу компанії, що управляє інтерконектором, який отримав право щодо незастосування статті 41(6), (8) та (10) Директиви 2009/73/ЄС відповідно до статті 36 цієї Директиви або подібних винятків, спільно надавати такій компанії право невиконання однієї чи кількох статей цього Регламенту, відповідно до пунктів 2-6 цієї статті, якщо застосування цих статей до такої компанії матиме одне або кілька з таких негативних наслідків, а саме:
(a) не сприятиме ефективній торгівлі газом та конкуренції;
(b) не буде стимулювати інвестиції в нові потужності або збереження існуючих рівнів потужності;
(c) невиправдано спотворює транскордонну торгівлю;
(d) спотворює конкуренцію з іншими операторами інфраструктури, які пропонують подібні послуги;
(e) не підлягає реалізації, якщо врахувати специфіку інтерконекторів.
2. Компанія, що запитує право незастосування статей згідно з пунктом 1, повинна включити у своєму запиті детальне обґрунтування з усіма підтверджуючими документами, включаючи, де це доречно, аналіз витрат і вигод, що свідчить про дотримання однієї або декількох умов, зазначених у пунктах 1(a)-(e).
3. Зацікавлені національні регулятори спільно оцінюють запит про право незастосування і розглядають його в тісній співпраці. Якщо відповідні національні регулятори надають право незастосування, вони визначають часові межі у своїх рішеннях.
4. Національні регулятори повідомляють про своє рішення щодо надання права незастосування Раду Регуляторних Органів Енергетичного Співтовариства та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
5. Національні регулятори можуть скасувати право незастосування, якщо обставини та/або причини на таке право більше не застосовуються, або з аргументованої рекомендації Ради Регуляторних Органів Енергетичного Співтовариства або Секретаріату Енергетичного Співтовариства про скасування права незастосування через відсутність достатнього обґрунтування.