Підходи до умов визначення ціни до сплати
1. В той час та до тієї міри, коли оператор газотранспортної системи функціонує в рамках методу нецінового обмеження, застосовуються наступні підходи до визначення ціни до сплати:
(a) для випадків, коли пропонується лише існуюча потужність:
(i) пропонується підхід змінної ціни до сплати;
(ii) підхід фіксованої ціни до сплати не дозволяється.
(b) для нової(збільшеної) потужності та існуючої потужності, що пропонуються на одному аукціоні чи при застосуванні одного механізму розподілу потужності:
(i) може бути запропонований підхід змінної ціни до сплати;
(ii) підхід фіксованої ціни до сплати може бути запропонований, якщо виконуються одна з наступних умов:
(1) застосовується альтернативний механізм розподілу, визначений у статті 30 Регламенту (ЄС) 2017/459;
(2) проєкт включений до списку Проєктів Енергетичного Співтовариства або Проєктів Спільного Інтересу Енергетичного Співтовариства, визначеного у статті 3 Регламенту (ЄС) № 347/2013, як прийнято та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC.
2. В той час та до тієї міри, коли оператор газотранспортної системи функціонує в рамках режиму цінового обмеження, можуть застосовуватися підходи змінної ціни до сплати та/або фіксованої ціни до сплати.