Загальні принципи
1. Кожен ОСП повинен періодично оцінювати належне функціонування всього обладнання та можливостей, врахованих у плані захисту системи та плані відновлення. З цією метою ОСП повинен періодично перевіряти відповідність такого обладнання та можливостей згідно з параграфом 2 і статтею 41(2) Регламенту (ЄС) № 2016/631, статтею 35(2) Регламенту (ЄС) № 2016/1388 та статтею 69(1) і (2) Регламенту (ЄС) № 2016/1447.
2. До 18 грудня 2019 року кожен ОСП повинен визначити план випробувань після консультацій з ОСР, ЗКМ, визначеними відповідно до статей 11(4) і 23(4), надавачами послуг із захисту та надавачами послуг з відновлення. У плані випробувань мають бути визначені обладнання та можливості, необхідні для плану захисту системи та плану відновлення, які підлягають випробуванню.
3. У плані випробувань повинні вказуватися періодичність і умови проведення випробувань відповідно до мінімальних вимог, визначених у статтях 44-47. План випробувань повинен ґрунтуватися на методології, встановленій у Регламенті (ЄС) № 2016/631, Регламенті (ЄС) № 2016/1388 і Регламенті (ЄС) № 2016/1447 для відповідної можливості, яка підлягає випробуванню. Для ЗКМ, на яких не поширюється дія Регламенту (ЄС) № 2016/631, Регламенту (ЄС) № 2016/1388 і Регламенту (ЄС) № 2016/1447, план випробувань повинен відповідати нормам національного права.
4. Кожен ОСП, ОСР, ЗКМ, надавач послуг із захисту та надавач послуг з відновлення під час проведення випробування не повинен наражати на ризик операційну безпеку системи передачі та об'єднаної системи передачі. Випробування повинні проводитися у спосіб, що мінімізує вплив на користувачів системи.
5. Випробування вважається успішним, якщо воно відповідає умовам, встановленим відповідним системним оператором згідно з параграфом 3. Якщо випробування не відповідає таким критеріям, ОСП, ОСР, ЗКМ, надавач послуг із захисту та надавач послуг з відновлення повинні повторно провести таке випробування.