Розподіл витрат між ОСП у різних державах-членах
1. Усі ОСП повинні надавати відповідним регуляторним органам, згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, щорічний звіт із детальним поясненням витрат, пов’язаних зі створенням, зміненням і функціонуванням європейських платформ відповідно до статей 19, 20, 21 та 22. Такий звіт повинен бути опублікований Агентством із належним врахуванням чутливої комерційної інформації.
2. Витрати, зазначені в параграфі 1, розподіляються на:
(a) спільні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням координованих заходів всіма ОСП, які беруть участь у роботі відповідних платформ;
(b) регіональні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням заходів кількома, але не всіма ОСП, які беруть участь у роботі відповідних платформ;
(c) національні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням заходів ОСП у відповідній державі-члені, які беруть участь у роботі відповідних платформ.
3. Спільні витрати, зазначені в параграфі 2(a), підлягають розподілу між ОСП у державах-членах і третіх країнах, які беруть участь у роботі європейських платформ. Щоб розрахувати суму, яка повинна бути сплачена ОСП у кожній державі-члені та, якщо застосовно, у третій країні, одна восьма спільних витрат повинна бути розподілена у рівних частках між кожною державою-членом і третьою країною, п’ять восьмих повинні бути розподілені між кожною державою-членом і третьою країною пропорційно до їхнього споживання і дві восьмих повинні бути розподілені в рівних частках між ОСП, що беруть участь, відповідно до параграфа 2(a). Частка витрат держави-члена покладається на оператора або операторів систем передачі, які працюють на території такої держави-члена. Якщо в державі-члені працюють кілька ОСП, частку витрат держави-члена розподіляють між такими ОСП пропорційно споживанню в областях регулювання ОСП.
4. Щоб урахувати зміни спільних витрат або зміни ОСП, що беруть участь, розрахування спільних витрат необхідно регулярно адаптувати.
5. ОСП, які співпрацюють у певному регіоні, повинні спільно погодити пропозицію щодо розподілу регіональних витрат відповідно до параграфа 2(b). Потім така пропозиція підлягає затвердженню в індивідуальному порядку відповідними регуляторними органами кожної держави-члена та, якщо застосовно, третьої країни в регіоні. У якості альтернативи ОСП, які співпрацюють у певному регіоні, можуть використовувати домовленості щодо розподілу витрат, визначені в параграфі 3.
6. Принципи розподілу витрат застосовуються до витрат, які сприяють створенню, зміненню та функціонуванню європейських платформ із моменту затвердження пропозиції щодо відповідних імплементаційних рамок відповідно до статей 19(1), 20(1), 21(1) та 22(1). Якщо в імплементаційних рамках пропонується розвинути наявні проекти у європейську платформу, усі ОСП, які беруть участь у наявних проектах, можуть запропонувати, щоб частка витрат, понесених до затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок, які прямо пов’язані з розробленням і реалізацією відповідного проекту та оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, вважалася частиною спільних витрат відповідно до параграфа 2(a).