Ст. 45

Чинна редакція від 14.04.2016 · Регламент набрав чинності 17.05.2016

Розділ IV. ВІДПОВІДНІСТЬ → Глава 2. Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів

Випробування на відповідність синхронних генеруючих модулів типу C

1. На додачу до випробувань на відповідність для синхронних генеруючих модулів типу B, описаних у статті 44, власники генеруючих об’єктів повинні проводити випробування на відповідність, визначені у параграфах 2, 3, 4 і 6 цієї статті для синхронних генеруючих модулів типу С. Якщо генеруючий модуль забезпечує здатність до автономного пуску, власники генеруючих об’єктів повинні також проводити випробування, зазначені в параграфі 5. Замість відповідного випробування, власник генеруючого об’єкта може використовувати сертифікати відповідності обладнання, видані уповноваженим органом сертифікації, щоб продемонструвати відповідність окремій вимозі. У такому разі сертифікати відповідності обладнання повинні бути надані відповідному системному оператору.

2. До випробувань реакції в режимі LFSM-U застосовуються такі вимоги:

(a) має бути продемонстровано, що генеруючий модуль технічно здатний безперервно модулювати активну потужність у робочих точках нижче максимальної потужності, щоб сприяти регулюванню частоти в разі значного зниження частоти в системі;

(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання відповідних точок навантаження активної потужності при низькій частоті зі ступінчастими та лінійними змінами частоти, достатньо значними для того, щоб активувати зміну активної потужності принаймні на 10% максимальної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості. У разі необхідності змодельовані сигнали відхилення частоти мають подаватися одночасно на опорні точки як регулятора частоти обертання, так і регулятора навантаження;

(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:

(i) результати випробування для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у пункті (c) статті 15(2); та

(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання.

3. До випробувань реакції в режимі FSM застосовуються такі вимоги:

(a) має бути продемонстровано, що генеруючий модуль технічно здатний безперервно модулювати активну потужність у повному робочому діапазоні між максимальною потужністю і мінімальним рівнем регулювання, щоб сприяти регулюванню частоти. Мають бути перевірені усталені параметри регулювання, такі як етатизм і зона нечутливості, а також динамічні параметри, включно з надійністю, через реакцію на ступінчасту зміну частоти та значні швидкі відхилення частоти;

(b) випробування повинне проводитися шляхом моделювання ступінчастих і лінійних змін частоти, достатньо значних для того, щоб активувати повний діапазон частотної характеристики активної потужності, враховуючи уставки етатизму та зону нечутливості, а також здатність підвищувати або знижувати вихідну активну потужність із відповідної робочої точки. У разі необхідності змодельовані сигнали відхилення частоти мають подаватися одночасно на опорні точки як регулятора частоти обертання, так і регулятора навантаження системи регулювання енергоблока або установки;

(c) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:

(i) час активації повного діапазону частотної реакції активної потужності в результаті ступінчастої зміни частоти не довший, ніж вимагається в пункті (d) статті 15(2);

(ii) після ступінчастої зміни частоти не виникають незатухаючі коливання;

(iii) час початкової затримки відповідає положенням пункту (d) статті 15(2);

(iv) уставки етатизму перебувають у діапазоні, визначеному в пункті (d) статті 15(2), а зона нечутливості (поріг) не перевищує значення, вказане в зазначеній статті; та

(v) нечутливість частотної характеристики активної потужності в будь-якій відповідній робочій точці не виходить за межі вимог, визначених у пункті (d) статті 15(2).

4. До випробувань із регулювання для відновлення частоти застосовуються такі вимоги:

(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючого модуля до участі в регулюванні для відновлення частоти та перевірена спільна робота в режимі FSM і регулювання для відновлення частоти;

(b) випробування вважається успішним, якщо його результати для параметрів в усталеному та динамічному режимах відповідають вимогам, визначеним у пункті (е) статті 15(2).

5. До випробувань на здатність до автономного пуску застосовуються такі вимоги:

(a) для генеруючих модулів зі здатністю до автономного пуску має бути продемонстрована їхня технічна здатність до запуску із зупиненого стану без будь-якої зовнішньої подачі електричної енергії;

(b) випробування вважається успішним, якщо час запуску утримується в межах часового інтервалу, визначеного в пункті (iii) статті 15(5)(a).

6. До випробувань з перемикання на навантаження власних потреб застосовуються такі вимоги:

(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючих модулів до перемикання та стійкої роботи на власні потреби;

(b) випробування має проводитися за максимальної потужності і номінальної реактивної потужності генеруючого модуля перед скиданням навантаження;

(c) відповідний системний оператор має право встановлювати додаткові умови з урахуванням пункту (с) статті 15(5);

(d) випробування вважається успішним, якщо перемикання на навантаження власних потреб успішне, продемонстрована стабільна робота на власні потреби впродовж періоду часу, визначеного в пункті (c) статті 15(5), і успішно проведена повторна синхронізація з мережею.

7. До випробувань на здатність до вироблення реактивної потужності застосовуються такі вимоги:

(a) має бути продемонстрована технічна здатність генеруючого модуля до забезпечення здатності до вироблення ємнісної та індуктивної реактивної потужності відповідно до пунктів (b) і (c) статті 18(2);

(b) випробування вважається успішним, якщо виконані такі умови:

(i) генеруючий модуль працює з максимальною, як ємнісною, так і індуктивною, реактивною потужністю принаймні протягом години:

- на мінімальному рівні стабільної роботи,

- при максимальній потужності, та

- у робочій точці активної потужності між визначеними максимальним і мінімальним рівнями;

(ii) має бути продемонстрована здатність генеруючого модуля досягати будь-якого цільового значення реактивної потужності в межах узгодженого або встановленого діапазону реактивної потужності.